Із них шляхом посадки та посіву лісових культур відновлено лісів на площі 347 гектарів за заданих 300 гектарах. Досягнуто природного поновлення лісу на площі 908 гектарів за завдання у 870.
Причому на незаліснених землях державного лісового фонду було створено 79 гектарів нових лісів за запланованих 72.
При лісовідновленні було проведено доповнення лісових культур на загальній площі 276 гектарів, а це 125% до плану. А також здійснення введення недостаючих головних порід на площі 443 гектари, що становило 153% від запланованого.
При залісненні у порядку лісорозведення було доповнено площі лісовими культурами у розмірі 8 гектарів, тобто 168% від плану, а введення недостаючих головних порід на площі 36 гектарів, тобто 113% від запланованого.
Догляди за наявними лісовими культурами провели на 1 117 гектарах, за новими лісами – на 66.
Наразі у лісових розсадниках виростають посіви лісоутворюючих порід на загальній площі 1 гектар, що також в 1,5 раза перевищує планові завдання.
Також у рамках президентської програми «Зелена країна» проведено лісовідтворення на загальній площі 826 гектарів із висадженням 2 мільйонів 535 тисяч штук сіянців. Заплановано заліснити 75 гектарів земель не менше ніж 2 мільйонами одиниць садивного матеріалу.
Усе це свідчить про ефективну роботу Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства, держлісгоспів та особисто начальника управління Василя ГОНЧАРА, з яким і розмовляємо про здобутки та проблеми галузі. Він – конкретний, професійний, потужний керівник, а до всього – ще й авторитетний депутат обласної ради.
– Що для вас є головним, так би мовити сигнальним, у визначенні правильного курсу на досягнення мети?
– Найперше, це, звичайно, показники, їх ніхто не скасовував. Отож півроку 2022-го ми спрацювали з якісними показниками. І саме рентабельність підприємства є демонстрацією його успішної роботи і запорукою добробуту і структури, і людей.
А якщо зробити порівняльний аналіз, рентабельність наших підприємств за півроку становила 4,4%. Тоді як у минулому році, до реорганізації, рентабельність усіх підприємств не перевищувала 1,2%. Таке зростання рентабельності свідчить, що ми на правильному шляху, і у цьому напрямку працюватимемо й надалі.
Є ще один показник, у 2010 році нами у лісових господарствах області заготовлювалося 1 мільйон кубометрів деревини, а у 2021-му вже лише 530 тисяч кубів. Настільки впали заготівлі. І це свідчить про що? Про раціональне використання деревини.
Крім того, я абсолютно переконаний, що запорукою загального успіху є отримання людьми гідних зарплат. Так, у нас за 6 місяців минулого року середня заробітна плата по управлінню була 9 975 гривень. Тепер же, за 6 місяців 2022 року, вже маємо показник у 12 678 гривень. Тобто платня працівникам зросла на 3 тисячі гривень, незважаючи на воєнний час, падіння попиту на деревину і зменшення заготівель. Зарплата – важливий фактор, і тут мають працювати соціальні пільги і гарантії не тільки з боку держави, а й відповідно до галузевої угоди та колективних договорів, що забезпечуються нашими підприємствами.
– На порозі зима, окупант намагатиметься виводити з ладу нашу критичну інфраструктуру, зривати постачання населенню газу та електроенергії, постає питання дров. Що з цим?
– Так, зараз усі масово готуються до опалювального сезону, оскільки через війну і дії агресора ми можемо мати проблеми з газом. Тому у цей період для нас пріоритетом номер один є забезпечення установ соціальної сфери та населення дровами.
Ми у цьому плані працюємо достатньо потужно, населенню ми відправили за сім місяців 85 541 кубометр дров, а соціальній сфері за ці сім місяців – 10 798 кубометрів. Тобто майже 100 тисяч кубометрів дров з початку року ми вже продали.
А торік державні лісогосподарські підприємства, діяльність яких координує Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства, поставили для установ соціальної сфери і населення 195 400 кубометрів дров. І вже цього року споживачам держлісгоспи відвантажили 99 971 кубометр.
Для того щоб покрити потребу у дровах, лісгоспи розглядають можливість збільшити об'єми заготівлі деревини за рахунок невикористаних минулими роками об'ємів розрахункових лісосік.
У середньому ціна одного кубометра дров становить 712,69 гривні без ПДВ, вартість дров також залежить від породи дерев і транспортних витрат.
Попит на дрова зараз ажіотажний, але ми ситуацію контролюємо, з графіка не вибиваємося. І такого, щоб ми комусь не завезли згідно з чергою дрова, ще не було. Оперативну інформацію можна отримати на сайті управління, там вказані і номери телефонів, за якими люди можуть з'ясувати ситуацію або ж забронювати дрова.
Але необхідно розуміти, що повністю забезпечити усіх охочих дровами нереально. За Радянського Союзу у нашому регіоні теж не було газу, але населення та соціальна сфера, крім дров, опалювали приміщення ще й вугіллям, якого зараз теж не вистачає. Одними дровами ми зараз це не перекриємо ніяк. Пускати ділову деревину на дрова неприпустимо.
Тим паче що після війни на нас чекає масштабна відбудова інфраструктури. Але школи, лікарні, дитячі садочки дровами будуть забезпечені. Затримок нема.
Крім того, є доручення Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, керівника Державного агентства лісових ресурсів України Юрія Болоховця, нашого профільного міністра Руслана Стрільця щодо збільшення обсягів заготівлі дров. Особлива увага приділяється областям, енергетична інфраструктура яких постраждала внаслідок повномасштабного вторгнення рф.
Одночасно готується до запуску державний онлайн-ресурс для продажу дров населенню – «ДроваЄ».
– Більше дров автоматично означає менше лісу...
– Це так, але Буковина є єдиною областю, де 70% заготівлі деревини здійснюється методом поступових рубок. Що завдає меншої шкоди довкіллю. Тобто ми практикуємо невиснажливе природокористування, ліс відновлюється природнім шляхом.
До того ж війна війною, а програма Президента «Зелена країна» має виконуватися. Тим паче що, крім позитиву для всіх, іншого навантаження вона не має. І ми у цьому плані працюватимемо і восени так, як працювали раніше, не оглядаючись на фактор війни. Зараз у нас уже є понад мільйона одиниць саджанців та сіянців різних порід. Бо на території держлісфонду нашого краю діють два базисні розсадники – в Іванівецькому лісництві державного підприємства «Сокирянське лісове господарство» та в Оршівцях Кіцманського лісництва ДП «Чернівецький лісгосп», а ще не менш як 70 тимчасових.
Розвиток Оршівського базисного лісового розсадника – одна з наших прерогатив. Зараз там ще багато чого треба зробити. Приблизно щоб він був, як Сокирянський. До того ж він має більше преференцій, оскільки поруч велике місто – Чернівці. А місто завжди потребує декоративного озеленення, тобто збут буде досить жвавим. Хоча у зв'язку з війною попит на наш посадковий матеріал дещо впав, зараз людям не до озеленення. Але закінчаться бойові дії, а саджанці якраз підростуть.
Після Перемоги сіянці дерев з Буковини висадять в усій Україні.
Зараз тут на 24 гектарах ростуть понад 80 видів і сортів дерев та кущів.
– Це достатній посадковий потенціал, адже сіянців і саджанців потребують не лише лісівники, а й наші міста та громадяни?
– Зараз на території розсадника звели два затінені майданчики на 860 та 500 квадратних метрів зі штучним поливом. Якщо б їх висадити на вільних площах, то це було б 170 гектарів нового лісу.
Люди віддають перевагу туї, декоративним кущам, зокрема вейгелі, форзиції, гібіскусу. Ще висаджуємо будлею, стефанандру, магнолію, гліцинію, тюльпанове дерево. Лише цього року почали культивувати п'ять нових порід. Думаю, тут кожен знайде те, що шукає для свого маленького природного ландшафту. Але головний напрямок, звичайно, – посадковий матеріал для відновлення і створення нових лісів.
– На слуху ваша мережа магазинів «Лісовичок», люди задоволені якістю пропонованої продукції.
– Ми й самі задоволені реалізацією цієї ініціативи. Мережу магазинів «Лісовичок» запущено. Магазин відкрили навіть у Чернівцях, поруч з управлінням, наступний відкриваємо на днях у Глибочку дорогою на Сторожинець. Там уже встановили дерев'яну скульптуру медведя і рекламний щит, торговельна точка запрацює у вересні. Там продаємо екологічно чисті чаї з різнотрав'я, сухофрукти та сиропи з цілющих карпатських ягід, набори трав'яних сумішей, мітли, віники навіть для тих, хто любить попаритися у лазні, дерев'яні сувеніри тощо.
Ще одним популярним продуктом є мед товарний. Заготовляємо його на наших лісових пасіках, зі знижкою продаємо нашим працівникам та реалізовуємо у наших магазинах. Це чистий лісовий мед без будь-яких домішок. Як кажуть у Чернівцях, це той ще цимес, смачно і здорово. Тобто напрацювань є вже багато. І цю мережу магазинів розширюватимемо по області максимально.
Взагалі щодо побічного користування, то нами ще й зариблено ставки загальною площею понад 20 гектарів. Їх багато, це наші пожежні водойми. Навесні туди запустили малька, зараз це вже доросла риба, восени ми її виловимо і будемо реалізовувати нашим працівникам та громадянам.
– Керівники гірських ОТГ позитивно висловлювалися у ЗМІ щодо будівництва вами лісових доріг, які для них є дуже важливою логістикою.
– Щодо лісових доріг. Ці дороги ми робимо зараз власним коштом. Заплановано 43 кілометри лісових доріг, які ми маємо відреставрувати. Де потрібно збудувати земляне полотно, підсипати щебінь чи річкову гальку. Роботи на всій цій протяжності доріг буде завершено до кінця цього року, вже зараз більш як половину ми зробили.
У нас своя техніка: грейдери, екскаватори, самоскиди, тому нам все виходить набагато дешевше, ніж якби ми залучали виконавців робіт зі сторони.
Якщо, наприклад, йде нарізка нової дороги в скалі, камінь, який ми звідти вибираємо, йде на будівництво цієї ж дороги чи на підсипку інших ділянок. Ми розуміємо, що лісові дороги, крім нас, потрібні ще й громадам, це важливий комунікатор, тому робимо їх якісно, щоб були доступними і для приватного транспорту.
– Знаю, що ви активно допомагаєте ЗСУ, а скільки ваших працівників зараз б'ють ворога на фронті?
– Понад 400 наших лісівників нині проходять службу у лавах ЗСУ. Ми їм регулярно допомагаємо. Зараз, наприклад, отримали прохання допомогти з тепловізором, а це чималі кошти. Той, що має дальність до кілометра, коштує приблизно 160 тисяч гривень. Ми цим займаємося, збираємо гроші, щоб купити його нашим хлопцям.
Купували кевларові шоломи, військову форму, бронежилети, відправляли необхідну техніку. Щодо продуктів, то я навіть не кажу, такі вантажі ми формуємо регулярно, передаємо все, чого потребують наші воїни. Також допомагаємо їхнім родинам.
Знаю, наші працівники – хороші солдати, вони отримали необхідну школу, працюючи у лісі. А наші карпатські ліси у важкі часи завжди ставали прихистком для борців за незалежність. Це зобов'язує та мотивує. І у ці дні українські лісівники мають бути надійною підтримкою фронту.
– Можете назвати кращих людей у своїх лісництвах чи кращі лісництва?
– Всі наші лісгоспи різні, всюди люди намагаються виконувати свою роботу сумлінно. Тому я не хотів би сіяти між ними якісь ревнощі.
У нас дуже специфічна область, такої більше нема. Ми маємо 45% рівнини, 5% передгір'я та 50% гірської місцевості. Тобто маємо і степ, і лісостеп, і гори. Жодна область України такого ландшафтного різноманіття не має.
Отже, умови ведення лісового господарства у всіх лісгоспів різняться. Провести рубку у горах і провести рубку на рівнині – це зовсім різні рівні складності. На верхів'ях ще треба думати, як той ліс спустити вниз.
Це стосується й кубатури, яку ми маємо з ділянки. Наприклад, дубові насадження дають 250–260 кубометрів на гектар. Це листяні дерева. А гірські, переважно хвойні, дають 450–500 кубометрів. Тобто є велика кубатура на рівнині і мала у горах, де ще треба спустити до дороги та вивезти.
Дубовим у нас є весь сокирянський лісгосп і частина чернівецького. Причому відновлення дубових насаджень ми проводимо винятково дубом. За Румунії на нашій території практикували ще одну тверду породу – акацію. В Сокирянах залишилося багато акацієвих насаджень. Чого саджали акацію? Бо якщо вік рубки стиглої акації – 28 років, то дуба – 120 років. Тобто поки дуб зріжеш 1 раз, акацію можна спилити 4 рази і не потрібно висаджувати нові масиви. Вона прекрасно росте з пня, формуючи хороший деревостан. Причому, і дуб, і акація дають однакову кубатуру з гектара.
За 120 років, наприклад, з 1 гектара 4 рази зрізавши акацію, можна отримати 1000 кубометрів, а з дуба лише 250. До того ж акація прекрасна деревина на дрова. Але є одне але. У нас акація є інтродуцентом, тобто перебуває не у своєму ареалі і росте не у своїх умовах, її завезли з Північної Америки.
А раз на рік ми проходимо сертифікацію щодо відповідності ведення лісового господарства за стандартами та нормами ЄС, яку проводить лісова наглядова рада. І європейці категорично проти вирощування інтродуцентів. Для них принципово, щоб у наших кліматичних умовах росли переважно наші традиційні дерева. Зокрема, вони проти червоного дуба, який теж з Америки.
Але я, все ж, 3 роки тому посадив у Сокирянах як експеримент павлонію, півгектара на пробу. Оскільки за 10 років вона може давати 300 кубометрів з гектара, а потім ще 8 разів відновлюється з пенька. За саджанець я платив 8 євро 40 центів. За 3 роки дерева вже мають висоту понад 7 метрів. Можливо, й ми отримаємо таку рентабельність.
– Буковина знаменита вольєрами для диких тварин. Знаю, ви прагнете кардинально збільшити їхню кількість.
– Так, ми плануємо розширювати площу наших вольєрів, першу чергу – 30 гектарів – вже відкрито, ще 30 гектарів буде облаштовано до кінця року у Берегометі.
Вольєри у нас уже функціонують в Сокирянах, також є вольєр «Зубровиця» у Сторожинецькому лісгоспі. Там утримують зубрів для випуску цих прекрасних тварин у природу. На Буковині проживає 28 зубрів. У нас у вольєрі їх 12. Вони вже мають телят.
Також у нас вже є один олень, 11 олениць, але ми збираємося збільшити поголів'я, запустивши другу чергу, де буде вже більша площа.
Крім того, у Сокирянах вольєр діє як еколого-натуралістичний центр, щоб діти могли побачити живу тварину у природі. Активно створюється мережа рекреаційних пунктів. Два такі пункти вже відкрито, два відкриємо до кінця року. Це великі рекреаційні пункти, такі, наприклад, як у червні ми відкрили у Зруб-Комарівцях Сторожинецького держлісгоспу.
– Путильські люди кажуть, що часто бачать поблизу своїх сіл та хуторів ведмедів.
– Так, у нас зараз почастішали випадки, коли люди бачать червонокнижних ведмедів. Переважно вони приходять з румунських Карпат. Минулого року румуни навіть приїжджали сюди, бо до нас забрів ведмідь з їхнім електронним браслетом, за яким вони його і вирахували.
Довго вони його шукали і тут, бо на ведмеді ще й браслет дуже дорогущий, тому вони хотіли хоча б його забрати. Але полювали за ним, щоб приспати і зняти цей GPS, так довго, що у браслеті сіла батарея. Так він з браслетом кудись і пішов. Причому це навіть не румунський ведмідь, він прийшов аж із Словенії, майже з Апенін. Тобто тварини мігрують, як і люди, шукають кращого життя.
Науковці прогнозують, що зона степу підтягнеться до 2050 року під Житомир. Тепер там лісостеп. А зона лісостепу переїде під Львів. Ось такі зміни клімату, які зумовлюватимуть і міграцію тварин.
– У буковинських річках катастрофічно впали рівні води, дністровський енергетичний каскад навіть був змушений через це зменшити виробництво електроенергії. Популярним є твердження, що причина – вирубування лісів.
– Щодо падіння рівня води в наших річках. Я категорично не погоджуюся, що це пов'язано з якимись масовими вирубками, яких наразі нема, це передусім пов'язано з кліматичними змінами. За таких температурних показників вода банально випаровується, крім того, з роками падає продуктивність джерел, які народжують ріки.
Так само від лісів у такій мірі не залежать і паводки. Як справедливо заявив Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, а він зі Львова, ліс – це не губка, яка всмоктує воду. Ліс і лісові ґрунти не в змозі стримувати та вбирати в себе воду під час злив, коли вона буквально пролітає. Такі зливи навіть зносять вниз дерева з корінням, тому вина лісівників є дуже гіперболізованою. Ліси над річками ми не вирубуємо. Навпаки, висаджуючи нові масиви, ми укріплюємо береги.
– Через незалежні від вас причини ви півтора місяці не перебували на своєму робочому місці. Це далося взнаки?
– Жодним чином. Хочу наголосити, що всі заплановані роботи виконувалися, жодних зривів виробничого процесу не відбулося. Тому мені було нормальним повернутися у колектив і побачити, що ніхто нічого не розбазарив, не розтягнув, а все рухалося за спільно намальованою дорожньою мапою. А ви кажете, назви кращих. Кращі усі, хто чесно і відповідально робить свою роботу, за будь-яких форс-мажорів. Лише з такими людьми можна впевнено дивитися у майбутнє, навіть у наш нелегкий час.
Фото автора та прес-служби управління.
