Як результат - відбувається замулення деяких ділянок Дніпра і підвищення температури води внаслідок кліматичних змін. Про це розповіли екологи міста Дніпра.
За їх словами, процес цвітіння водойм, який спостерігається влітку (евтрофікація), спричинений передусім розвитком фітопланктону (синьо-зеленими водоростями). Водночас у воді є й велика кількість фосфатів, які і призводять до розмноження водоростей. А ще на їхнє розмноження впливає клімат, сільське, житлово-комунальне господарство (миючі засоби, пральні порошки), скидання неочищених стічних вод, зливова каналізація.
Начальник управління охорони навколишнього середовища міської ради Ярослав Крисько вважає, що для розв'язання цієї проблеми необхідно ухвалювати і впроваджувати комплекс заходів на загальнодержавному рівні.
"Зокрема, йдеться про модернізацію сільського та житлово-комунального господарства. На побутовому рівні - відмова від використання пральних порошків та миючих засобів, які містять фосфати. В рамках євроінтеграції нашої країни ухвалено низку програм, які мають реалізовуватися для покращення стану наших водойм. Водночас такі заходи передбачені і муніципальною програмою екологічної безпеки та сталого розвитку м. Дніпра на 2021-2025 роки. Але, враховуючи події в країні, поки що немає можливості це зробити", - розповів він.
У комунальному підприємстві "Центр екологічного моніторингу" запевняють, що за допомогою відповідного обладнання можуть моніторити певні параметри у річці Дніпро. Для цього є приблизно 15 параметрів, що надають інформацію про стан річки, який вони характеризують як звичний для цього часу.
"Є перевищена концентрація деяких речовин, але так відбувається кожного року у цей період. Йдеться про такі показники, як біохімічне споживання кисню, підвищення вмісту азотних речовин, органічного вуглецю. Інколи спостерігаємо коливання розчиненого кисню, але нині він у нормі. Загалом загрози для здоров'я мешканців немає. Водночас стан екосистеми річки Дніпро - незадовільний. Тому цією ситуацією потрібно займатися, враховуючи низку зобов'язань нашої країни щодо вступу до ЄС", - підкреслив співробітник підприємства Олексій Ангурець.
Керівник громадської організації "Підводні мисливці та рибалки" Валентин Левшин розповів, що вони займаються проблемою понад сім років. При цьому не тільки чистять Дніпро, а й вибирають із дна сміття, а також борються з браконьєрством та зариблюють річку корисними видами риб - товстолобом, білим амуром та коропом.
"Цвітіння води бачимо щороку. І його рівень є індикатором загального стану водойми. Причин цвітіння багато. По-перше, це велике забруднення різними органічними сполуками. В тому числі фосфатом калію, який попадає в Дніпро через каналізаційні води з полів, а також через неконтрольовані скидання з підприємств. Також це обумовлено низькою проточністю водосховища. Через те, що притоки Дніпра дуже замулені, є багато дамб, які збудовані селянами і фермерами задля затримання води, немає такого водообміну, щоб Дніпро очищався сам. Тому з кожним роком рівень забрудненості зростає", - каже активіст.
На його думку, тут може допомогти саме зариблення. Наприклад, товстолоб харчується фітопланктоном, зеленими водоростями. А білий амур - водоростями, комишом. Також важливо чистити дно. За шість років тільки в межах нашого міста члени організації підняли майже 21 тонну мусора. Крім цього намагаються виявляти промислові скидання та пориви, з якими потрапляють неочищені води. Та займаються боротьбою із незаконно збудованими дамбами.
Дніпро.
Фото надано автором
