Напередодні 95-річчя Національної академії наук, яке відзначають сьогодні, учені організували ювілейну виставку своїх досягнень. На двох поверхах павільйону «Наука» в столичному «Експоцентрі України» 80 установ, суб’єктів підприємницької діяльності представили 700 науково-технічних розробок, 234 з яких впроваджено у виробництво. Насамперед у галузях машинобудування, сільського господарства, хімічної, харчової промисловості, будівництва, житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, інформаційних технологій, освіти тощо.

Експозиція вкотре підтвердила потужність української науки, яка у змозі розробляти конкурентоспроможні вироби і технології, котрі почасти ефективніші та продуктивніші за імпортні аналоги. Справа за інвесторами, готовими вкласти кошти в реалізацію уже наявних на папері проектів. Можна тільки уявити, який гігантський крок зробить Україна, якщо хоча б оті 466 досліджень, не впроваджених сьогодні у виробництво, завтра втілюватимуться на заводах, будмайданчиках, в сільських і комунальних господарствах, у дитячих і оздоровчих закладах.

Голова Державного агентства з науки, інновації та інформатизації Володимир Семиноженко, відкриваючи експозицію, сказав: «Такі виставки, надто ті, що присвячені ювілейним датам, важливі, щоб вкотре підкреслити, що майбутнє науки — це майбутнє України. Успіх будь-якої країни залежить від її економіки, конкурентності товарів і послуг».

Такі вироби і послуги у павільйоні знайти було нескладно. Представникам установ НАНУ мали що показати, про що розповісти. Тільки зупинись біля стенда, вияви зацікавленість бодай очима — і біля тебе постане автор-співавтор унікального проекту.

— Якщо ви знаєте косооку дитину до шести років, порадьте її батькам не поспішати з операцією, дорогою, неприємною і часом небезпечною... Ми пропонуємо для лікування косоокості спеціальні окуляри вартістю 300—600 гривень і повернення зору через вісім місяців.

Як вам такий рекламний вступ? Перше враження — чи не шахраї тут під парасолькою авторитетної Академії наук. Слухаю далі аргументи академіка В’ячеслава Петрова і переконуюсь, що його піар-наступ цілком доречний і виправданий. У нашій країні, виявляється, на косоокість страждають 3—7 відсотків дітей. Щороку до 30 тисяч маленьких пацієнтів втрачають зір одного ока, що відповідає втраті працездатності на 30 відсотків і коштує державі до 7 млрд. грн. на рік.

Група вчених, до якої входить і директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН В’ячеслав Петров, цього року отримала премію Кабінету Міністрів за розроблення і впровадження методики лікування косоокості, визнану провідними офтальмологами країни як альтернативну хірургічному втручанню...

В’ячеслав Васильович, між іншим, розповів, що «хресним батьком», який благословив проект і всіляко підтримував його до повної реалізації був президент НАНУ Борис Патон.

Великий інтерес відвідувачів ювілейної експозиції викликала і розробка молодих столичних учених Юлії Писаренко, Івана Варави та Олександра Коваля, лауреатів премії Верховної Ради. На виставці демонструвався один із їхніх проектів — робот—розвідник (на знімку). Взагалі ці співробітники Інституту кібернетики імені В. Глушкова виконали цикл наукових досліджень, які успішно впроваджені на відомих підприємствах Києва, Донецька, Сумщини, Маріуполя, Дніпропетровська, Житомира...

...Останніми роками почастішали випадки катаклізмів у світі. Руйнівні повені, виверження вулканів, землетруси — природне лихо для землян, які проти нього безсилі. Пам’ятаю 1977 рік, коли підземні хвилі землетрусу в Румунії докотилися до Києва і, зокрема, до мого гуртожитку. Того разу ми, студенти, не встигли навіть злякатися — атака захлинулася за кілька хвилин. Чи спроможна Україна уникнути сейсмічної небезпеки, хто над цим працює?

Відповідь шукав у павільйоні «Наука» і знайшов біля стенду Інституту геофізики імені 

С. Субботіна НАНУ. Заступник директора закладу Олександр Кендзера годинами готовий розповідати про методи визначення рівня сейсмічної небезпеки для України і конкретних об’єктів; про сейсмологічну апаратуру, розроблену фахівцями інституту. Вона, до речі, використовується на десяти із 38 сейсмологічних станціях. Сотні багатоповерхівок столиці, Криму, Одеси і Закарпаття побудовані з урахуванням прогнозів сейсмічної небезпеки.

Про деякі інші ноу-хау учасників експозиції бажаючі дізналися, побувавши на засіданні круглого столу «Презентація наукових розробок, впроваджених у виробництво». Воно відбулося в рамках ювілейної виставки, яка підтвердила: НАНУ сьогодні — визнаний у всьому світі провідний центр фундаментальної і прикладної науки, основа економічного потенціалу держави.

Георгій Маринський, заступник директора Інституту електрозварювання імені Є. Патона; Володимир Семиноженко, голова Державного агентства з науки, інновацій та інформатизації; Антон Наумовець, віце-президент НАНУ.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.