Вона намагалася таким чином уникнути репресій, та все закінчилося ще більшою бідою. Викладачка ліцею із села Геройського Любов Войтик-Миронюк, котра була патріоткою й категорично не бажала бруднити репутацію роботою у «новій російській школі», планувала виїхати у Миколаївську область.
Хтось їй підказав, що на Кінбурнській косі, де повнісінько російських військ, начебто є місцина для більш-менш безпечної переправи. Знайомий на свій страх і ризик зголосився до того місця довезти її з сином власною машиною. Та дорогою сталася страшна трагедія, про яку розповів голова Чулаківської територіальної громади Олександр Мусієнко.
– Шлях на Кінбурн водій обрав через село Василівку. Однак його автівка наскочила на міну, встановлену рашистами. Вибух був настільки потужним, що тіло власника машини буквально розірвало на шматки. Любов Олександрівна також загинула на місці. Її сина викинуло з салону ударною хвилею. Його потім підібрали місцеві жителі і з тяжкими опіками відвезли до лікарні. Загибель вчительки – горе не тільки для її родини, а й для всього села та її учнів, – розповів власкору «Голосу України» Олександр Мусієнко.
Від початку російської навали на Херсонщині гине вже третій педагог. До того не пережила обстрілу молода вчителька школи № 3 у селищі Білозерка Дар’я Голік. А в селищі Нововоронцовка загинула викладачка географії місцевої школи № 1 Раїса Жовтоног. Раїса Петрівна також переховувалася від обстрілу у підвалі власної хати. Аж раптом з боку позиції рашистів прилетів чи то снаряд, чи то великокаліберна міна. Після прямого влучання в будівлю вона завалилася, і жінка померла під уламками.
Війна забрала кращих: ніколи вже вони не ввійдуть до класу й не почують дзвінкого щебету дитячих голосів…
Херсонська область.
