«Добробат» — це одна з унікальних українських ініціатив, породжених цією війною... Він об’єднав активних, безкорисних, упевнених в собі та нашій спільній Перемозі справжніх патріотів...
Ми, українці, вже зуміли переконати увесь світ, що здатні за великої біди згуртуватися, аби у найкоротші терміни створити одну з найсильніших армій у світі, одягнути її, нагодувати і навіть озброїти. І поки наші оборонці воюють з агресором, добробатівці вже почали відновлювати країну, прибирати там, де «насмітив» окупант... Одна з адрес, де нині працює «Добробат», село Демидів на Київщині. А це (на знімку) — подружжя з Бахмута Донецької області Катерина та В’ячеслав Шаповал. Під час своєї вимушеної відпустки вони волонтерять із добробатівцями...
Сьогодні Бахмут, звідки евакуювалося подружжя Шаповал, знаходиться в зоні активних бойових дій. Там, вдома, розповідає Катерина, залишилися батьки, а молодь виїхала на Дніпропетровщину, осіли у Кам’янському. Коли почули про «Добробат», вирішили приєднатися. Вона — педагог, нині у відпустці, чоловік — геолог, працював на соляній шахті (зараз підприємство не працює, агресор заважає).
— Чому б не допомогти тим, хто сьогодні теж залишився без житла? — розмірковує Катерина. — Починати ж відбудову доводиться з великого прибирання. Тут завжди потрібні роботящі руки... Ми віримо в нашу Перемогу і з нетерпінням чекаємо, коли зможемо повернутися у рідний Бахмут. І там усе приберемо, і, звісно, відбудуємо...
Нагадаємо, що проект «Добробат» був започаткований саме для прискорення відбудови постраждалих населених пунктів та допомоги підрозділам ДСНС, які активно розбирають зруйновані будівлі. До цього волонтерського руху вже долучилися тисячі добровольців, серед них чимало й іноземців. Михайло Лохманюк, наприклад, волонтер із Ізраїлю. Добровольці самоорганізовуються у невеличкі загони і вирушають туди, де найбільше потребують допомоги наші співвітчизники.
Нині «Добробат» вже має свій сайт, свій чат-бот у Telegram, куди можуть звернутися усі, хто постраждав і потребує підтримки. Там же знайдуть собі роботу і всі, хто хоче долучитися до благородної справи. Адже добровольців треба возити, годувати, десь їм треба ночувати і таке інше. Потрібні й будматеріали, і транспорт, і прибиральна техніка. Тут знайдуть собі заняття і студенти, і пенсіонери, й інженери, і айтішники, і підприємці.
Одне слово, усі, хто бажає власною працею наблизити країну до мирного життя...
У Демидові добробатівці під свою «опіку» вже взяли зо два десятки будинків з легким та середнім ступенем пошкодження. В їх числі і помешкання пані Людмили, де проживала її родина. На початку березня у їхній будинок поцілив уламок російської ракети, який завдав будівлі серйозних руйнувань. Люди дивом залишилися живими, та даху над головою тепер немає. Людмила з чоловіком, сином та літньою матір’ю змушені були понад місяць проживати в підвалі, адже в будинку мешкати було просто неможливо. Вибиті вікна, двері, зруйнований дах, перебиті комунікації — затишна до війни домівка перетворилася на потрощену та холодну руїну...
Після звільнення Київщини українськими захисниками родина почала потроху щось лагодити власними силами, але коштів на повноцінну відбудову не було. Коли ж побачили, що волонтери «Добробату» працюють у селі, з’явилася надія, що і їх сім’я теж отримає допомогу. Так, власне, і сталося...
— Попри те, що проект «Добробат» розпочинав свою роботу на Київщині, нині він став уже всеукраїнським, — розповідає амбасадор проекту народний депутат Володимир Крейденко, який сьогодні теж завітав до Демидова.
— До нашого руху активно долучаються добровольці у різних куточках України, тепер добробатівські загони вже працюють не лише на Київщині. Волонтери відновлюють населені пункти Чернігівщини, Сумщини та Харківщини. Долучайтеся і ви для того, щоб якнайшвидше підняти країну з руїни, — закликає народний обранець.
Після Демидова Володимир Крейденко побував і в Ірпені, де подякував за самовіддану роботу добробатівцям, що саме розбирали завали зруйнованого будинку, який був рідним для родини лікарів. За словами господині помешкання, пані Наталі, під час окупації міста російські війська намагалися поцілити у вишку зв’язку, яка розташована поряд з їхнім домом. Пристрілювалися мінометами та використовували заборонені фосфорні бомби. Ворожий снаряд вщент спопелив житло, влучивши у дитячу кімнату.
Наталія звернулася по допомогу до «Добробату», коли волонтери відновлювали неврологічне відділення Центру ментального здоров’я у Ворзелі, де вона працює. Команда добробатівців не могла залишитися осторонь особистої біди жінки та її родини, людей, які присвятили своє життя допомозі іншим...
Людмила Владимірова, народний депутат, амбасадор проекту «Добробат» Володимир Крейденко, Єва Конончук, Надія Уварова (їм відбудовують будинок).
Надія Попко, активістка.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
