Треба зібрати ячмінь, за ним пшеницю, щоб забезпечити населення країни та сформувати потрібні об'єми збіжжя на експорт. Прогнозують невеликі урожаї – близько 25 центнерів з гектара. Та і з цими невисокими цифрами, фермери ламають голову де його зберігати та як продавати, щоб утримати своє підприємство на плаву. Motozilla зібрали найбільш актуальну інформацію з різних джерел.

Переправа зернових культур через порти Дунаю – єдиний можливий шлях експорту у нашій країні. Він довгий, незручний, затратний та проблематичний, але хоча б є, зважаючи на війну у країні. В прикордонні області везуть зерно сотні завантажених авто з усіх куточків України, які можуть тижнями очікувати своєї черги на переправу до Румунії через паромний комплекс. 

Ситуація з зерном у фермерствах на сьогодні: проблеми та фінансування

Зерно зараз не дуже бажаний товар. Фермери не встигли збути урожай через морську блокаду, тому для нового місця нема. Та і ціна – занадто низька, особливо у порівнянні з витратами на вирощування та обробку. Нариклад, минулого року олійне насіння коштувало близько 22 тис. гривень за тонну, то зараз прогнозують – 11-12 тисяч гривень. З такими цінами аграріям буде дуже складно, особливо враховуючи курс долара, ціни на запчастини на мотоблок та високу вартість пального. 

Які ще є проблеми:

• велика кількість кредитних програм для аграріїв мають короткотермінове фінансування, що вимагає швидкої оборотності коштів (продавайте зерно зараз за ту ціну, яка є на ринку);

• існують мінімальні об'єми землі, які треба обробляти, щоб отримати фінансову допомогу (не менше ніж 100 га, що робить неможливим фінансування маленьких домашніх фермерств);

• висока ймовірність банкрутства невеликих фермерств після збору врожаю (ціна не окупить вкладені кошти, а кредити віддавати стане просто нічим);

• велика кількість зерна на складах офіційних дилерів збіжжя до Європи (щоб експортувати зерно за кордон, потрібна ліцензія, яка є лише у великих підприємств, тож стати їх постачальником тепер складніше – на складах великих компаній зберігається минулий врожай та закупки до війни).

Вивіз зерна за кордон: реальна ситуація та перспективи

Питання вивозу зерна – найактуальніше завдання агросектору економіки України. Вся найважча робота зараз покладена на плечі тих самих водіїв фур, які тижнями під палючим сонцем чекають свою чергу на проїзд.

Люди опинилися у складних умовах, адже ніякої навість найменшої інфраструктури там немає. Зняти житло у містечку поряд немає можливості, адже воно прийняло понад 10 000 вимушених переселенців і це його максимум. Дороги не призначені до такого навантаження, узбіччя майже повністю зруйноване від тривалого простою важких машин.

На цей час, більше 4-х тисяч фур очікують на переправу, за день порт обслуговує близько 700. Відновлюються заморожені причали, заходять портові оператори із заблокованих морських українських портів. Якщо до війни тут працювало не більше десяти компаній, то тепер ця кількість зросла в рази. За підрахунками, у середньому один зерновоз везе 30-40 тонн зерна, а за добу це перетворюється на 21-28 тисяч тонн на експорт. Звичайно, ми можемо в рази більше, але є що є. 

Які ще є варіанти?

Сподіватися на реальне розблокування морських шляхів. Тільки так ми зможемо збільшити рівень експорту, а може й перевищити довоєнний. Але, там як завжди, маса підводних каменів та невизначеності. Не забуваймо, які титанічні зусилля зараз виконують аграрії, щоб забезпечити збіжжям нашу країну на зиму, як висаджували поля під ракетами та як ризикують кожний день, відправляючи його на експорт.

Тримаймо стрій разом! 

Все буде Україна!