Спочатку виконував прості замовлення, згодом до майстра почали звертатись усі односельці. Володимир може зробити ліжка різної складності, шафи, столи. Займається і реставрацією меблів. Каже, справа дуже подобається, але бізнес побудувати важко.
— Матеріал, інструменти, час роботи — усе має свою ціну. Зі зростанням долара й вартість фарби зросла. Відповідно й ціна на готовий виріб теж має збільшитись. Від цього і клієнтів стає менше. А для такої невеличкої столярки, як у мене, це може бути критично, — зізнається майстер.
Та попри складнощі пан Володимир руки не опускає й готовий братися за будь-яку роботу, адже у столярній справі головне — мати бажання.
— Така робота руками приносить задоволення. У процесі відволікаєшся від поганих думок, а потім як винагороду отримуєш готовий якісний виріб, — каже сільський майстер.
Сарни.
