Його предки займалися бджільництвом ще з 1880 року. Тепер їхню справу продовжує пан Михайло.
Як повідомляє інформаційне агентство «Вчасно», медом Гребенника під торговою маркою «Своя пасіка» смакували не тільки на Луганщині, а й за межами регіону. Він постійно брав участь у фестивалях крафтової продукції.
Декілька років організовував проект «Економічна підтримка Східної України». У 2021 році доправив зразки своєї продукції, як каже, на пробу, японцям. На жаль, повномасштабне вторгнення рф перекреслило плани.
Спершу чоловік вивіз сім’ю, мав намір повернутися на рідну Біловодщину, щоб забрати вулики з бджолами, мед, інвентар, але зробити це було уже неможливо, не став ризикувати життям.
Партнери з Вінниці запропонували підтримку пасічнику. Надали декілька вуликів з бджолосім’ями, місце для їх утримання. Чоловік з радістю взявся за звичну справу. Сам почав майструвати вулики. Нині на пасіці переселенця їх 35. Він уперше викачав подільський мед.
Пан Михайло щиро вдячний підприємству «Мед Поділля», керівництво якого підтримало його у цей непростий час. Він із задоволенням ділиться досвідом з місцевими пасічниками. Водночас сам побачив, як працює велике виробництво, яке експортує цілющу продукцію у низку країн.
«У гостях добре, а вдома все одно краще», — час від часу повторює Михайло Гребенник. Каже, після Перемоги неодмінно повернеться на свою малу батьківщину, щоб відтворити втрачену пасіку і продовжити справу, якою займалося декілька поколінь його предків. Поки що День пасічника уперше відзначав, як каже, не зі своїми бджілками.
Вінницька область.
