Про це розповів керівник проектів з підтримки реформ Київської школи економіки (KSE) Максим Нефьодов.

Завдання повоєнної відбудови Нефьодов бачить у тому, щоб відновлена інфраструктура стала більш комфортною та європейською, враховувала сучасні логістичні потреби.

«Коли ми відбудовуватимемо, звичайно, хочемо не просто цеглинка до цеглинки поновити стару інфраструктуру, хочемо, щоб вона була більш комфортною, відповідала сучасним принципам урбаністики і європейським стандартам», — пояснив він в ефірі телемарафону.

Нефьодов наголосив на тому, що якісне відновлення інфраструктури має стати запорукою повернення українців, які були змушені залишити власні домівки через війну.

Оприлюднено результати опитування «МСБ під час війни», яке проводить Європейська Бізнес Асоціація серед учасників свого проекту з підтримки малого бізнесу — Unlimit Ukraine.

В асоціації заявляють, що в останні місяці істотно зросли втрати, що зазнає малий та середній бізнес у результаті війни.

Так, 27% опитаних підприємців оцінюють такі втрати у суму до 10 тисяч доларів, 28% — у діапазоні 10—50 тисяч, ще 13% — у діапазоні 50—100 тисяч, а 20% — більш як 100 тисяч, що у півтора раза більше, ніж у травні.

Про відсутність втрат повідомляють лише 5% підприємців.

При цьому 22% опитаних представників бізнесу інформують про шкоду майну або активам безпосередньо внаслідок бойових дій. Із них 23% перебувають на етапі фіксування збитків, а 11% звернулися до правоохоронних органів.

Інші 63% не робили жодних дій, спрямованих на фіксацію або відшкодування збитків внаслідок бойових дій. Водночас 14% компаній мають офіси або виробництва на окупованих територіях.

«Уже майже третина підприємців, а саме 28%, відновили свою роботу в повному обсязі, 37% — частково, 16% досі не працюють. Порівняно з травнем збільшилася кількість компаній, які відновили повну роботу, адже тоді повноцінно працювали 21% компаній, 38% — частково, 17% не працювали взагалі. Серед непрацюючих бізнесів 12% планують відновити роботу, а 4% можуть незабаром закритися», — йдеться у повідомленні.

Тим часом НБУ інформує, що українські заробітчани за перше півріччя перерахували в Україну 6,46 млрд дол. Це на 6,2% менше, ніж на цей час торік.

Як зазначають експерти, обсяг переказів істотно зменшився за перші чотири місяці цього року. При цьому фіксувалося падіння переказів офіційними каналами. А от рівень переказів через неформальні канали залишався приблизно сталим. Проте вже в червні обсяг приватних переказів сягнув 1,23 млрд дол. Це на 1,2% більше, ніж було в червні 2021-го.

«Є підстави розраховувати, що в другій половині року перекази зростатимуть швидшими темпами», — пишуть експерти.

За даними НБУ, у 2021 році обсяг приватних грошових переказів в Україну з-за кордону становив 14 млрд дол., що на 25,4% більше, ніж у 2020 році (11,9 млрд дол.).

«Відтак можемо очікувати, що в нинішньому році загальна річна сума переказів буде в районі 13—14 млрд дол.», — додають автори проекту «Ціна держави».

Прогноз НБУ нині досить консервативний — там очікують, що у 2022 році приватні перекази становитимуть 12,6 млрд дол.

Підсумовував Віктор БОНДАР.