Окрім ветеранів АТО/ООС, співробітників правоохоронних органів, журналістів та волонтерів, рашистські карателі відтепер активно полюють і на членів Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР). У їхніх оселях проводять обшуки лише з однією метою — виявити зброю та боєприпаси. Причому діють абсолютно хаотично. У тих громадах, які розташовані ближче до лінії фронту, мисливські рушниці й карабіни вилучають без розмов. А в разі спротиву власника можуть побити чи навіть забрати «на підвал». У Херсоні ж частіше тільки перевіряють документи на право зберігання вогнепальної зброї та наполегливо рекомендують здати її «на тимчасове зберігання до нової міліції».

Найвірогідніше, окупанти побоюються, що мисливські стволи використовуватимуть партизани для нападів на колабораціоністів та російських військовослужбовців: адже з двостволки ворога можна покласти так само надійно, як і з автомата. Хоча до сьогодні у жодній з подібних акцій спротиву саме мисливська зброя на Херсонщині не фігурувала.

Поміж собою мисливці обговорюють, звідки окупанти могли взяти відомості про їхні адреси — чи не здали їх функціонери обласної або районних організацій УТМР. Однак останні ці підозри спростовують, ба навіть більше.

Очільник однієї з таких організацій у телефонній бесіді з власкором «Голосу Україні» категорично заявив, що жодної інформації про членів організації нікому не надавав, а рашисти її й не шукали. Втім, їм цього, напевно, було не треба: адже вся база даних про власників легальної зброї є в дозвільній системі МВС. Її підрозділ у Херсоні окупанти захопили ще в перші дні війни, тож час і можливість розібратися, що до чого, вони мали.

Херсонська область.