Героїзм і трагізм українських воїнів-захисників, котрі у пекельному двобої з осатанілим ворогом показували приклади людяності й жертовності, закарбував на своїх світлинах нині ув’язнений у рашистських катівнях боєць «Азову» Дмитро Козацький.
З пекучим болем, але з незламною вірою у Перемогу над російським неонацизмом, виступили на відкритті виставки матері загиблих синів-азовців Оксана Куцоконь, Ганна Дерев’янко, дружини та діти нескорених оборонців Маріуполя (на знімку).
— Ми самі стали сталевими, бо останнім проханням до нас наших синів було не плакати, не побиватися, а підтримувати їхніх побратимів, тих, хто залишився на полі бою, хто опинився у полоні, — сказала Оксана Куцоконь.
— Тому всі азовці, усі воїни для нас — сини. І ми боремося за те, щоб українські військовополонені повернулися додому. Ми не стомлюватимемося нагадувати про них, мужніх, безкомпромісних, жертовних, які ні на мить не засумнівалися у своєму рішенні стояти за Маріуполь до кінця.
Одна з організаторок виставки, заступниця міського голови Марина Гаркава зазначила, що азовці стали символом незламності української нації. «І ця виставка — ще одне нагадування вищій владі й усьому світові, що героїв потрібно визволяти, аби припинити цинічне порушення ворогом законів та звичаїв війни. Аби не допустити подальших знущань та катувань військовополонених».
Фото ТРК «ВІККА».
