А нині відбувається остаточне прощання з імперією зла. Українці об’єднані як ніколи. І боротьбою довели всьому світові, що є частиною європейської спільноти і частиною світової цивілізації. Маємо зберегти нашу єдність і наближати Перемогу!

Олена ШУЛЯК, голова партії «Слуга народу»:

— Шановні українці! Вітаю вас із Днем Незалежності! Зі святом, яке цього року могло й не відбутися. Принаймні так хотіли ті, хто призначив своє «свято» на 24 лютого.

Але наші захисники зробили неймовірне — і ми знову відзначаємо день народження країни. Єдиної країни — хоч би як нас хотіли розділити на схід і захід, південь і північ, «справжню» і «не-
справжню» Україну.

Я багато їжджу по регіонах з робочими візитами і на власні очі бачу, що на нашу Перемогу однаково самовіддано працюють люди у Львові та Кривому Розі, у Сумах та Миколаєві. Підпільну діяльність ведуть українці в тимчасово окупованих Херсоні, Мелітополі, Криму. Там, де проста синьо-жовта стрічка може коштувати свободи чи навіть життя.

Символом віри в Україну для мене виступає той факт, що українці не лише боронять свою державу, а й відбудовують її, не чекаючи кінця війни. Окупант може руйнувати мости, інфраструктуру, дороги, наші домівки Але йому не знищити нашу волю. А воля — це фундамент нескореної України. Буде воля — будуть і дороги, і мости, і домівки.

Упевнена, що ми зробимо наші міста та села ще кращими, ніж вони були до війни. Для цього Верховна Рада як законодавчий орган уже прийняла низку законів, які стосуються компенсацій громадянам за втрачене житло, містобудівної діяльності в умовах воєнного стану, запобігання будівельному шахрайству, захисту прав інвесторів.

Приємно, що Україна не залишається сам на сам з проблемою відбудови. Нам активно допомагають наші партнери. Європейська комісія вже затвердила План відбудови України вартістю в мільярди євро.

Нещодавно я була на Житомирщині, де відбулося урочисте закладання фундаменту дитячого садочка. Його побудують за підтримки Естонії. Це перший об’єкт, який будується в Україні коштом іноземних партнерів. Лише

Естонія нині розглядає майже 15 будівель та споруд, які потрібні Житомирській області.

Інші європейські країни також «беруть шефство» над певними регіонами України у справі їх відбудови. Велика Британія готова долучитися до відновлення Київщини, Швеція — Миколаївщини, Фінляндія — Чернігівщини, Польща — Харківщини, Італія — Рівненщини та Донеччини.

І це лише декілька прикладів із довгого списку наших друзів та партнерів. Яким не байдуже, чи існуватиме Україна. Адже ми — частина європейської спільноти, частина світової цивілізації. Без якої ця спільнота і ця цивілізація не зможуть функціонувати повноцінно.

І навпаки: відбудова наближає Україну до Європи, до високих життєвих стандартів. Термомодернізація, енергозбереження, екологічна переробка будівельного сміття, сучасні архітектурні рішення провідних дизайнерських бюро — все це стає реальністю просто на наших очах.

24 серпня 1991 року Україна документально оформила прощання з радянським минулим. Зараз відбувається фактичне і остаточне прощання з імперією. Вірю, що свій наступний день народження Україна відсвяткує не в окопах і бомбосховищах, а на вулицях та площах вільних міст та сіл.

Ми переможемо! Слава Україні!

Олег КУЛІНІЧ, голова депутатської групи «Довіра»:

— Минулого року наша країна святкувала ювілей Незалежності. Але саме на 31-му році нас спіткали найбільш складні випробування в новітній історії — найкривавіша повномасштабна війна з часів Другої світової.

Дуже важко, та навіть і неможливо, порахувати всіх жертв цієї війни, всі руйнування, яких зазнала наша країна за ці майже півроку. Але ми отримали однозначну відповідь на всі запитання, які ставили самі собі. Ми дізналися, що український народ справді єдиний від заходу до сходу. Ми побачили, що у нас є справжні друзі — народи, які простягнули нам руку допомоги в найбільш критичний момент. Ми зрозуміли, що українці — найсильніші і немає тих, хто буде здатен скорити цю націю.

Попереду ще багато випробувань і важких місяців. Ніхто не може обіцяти, що ця війна закінчиться скоро. Але є чітке усвідомлення: ми не підемо на жодні територіальні поступки ворогу, бо українська земля — це не те, що може бути предметом переговорів. І хоч би як важко було, але немає жодного українця, котрий вважав би інакше.

Хочеться побажати українському народові нарешті розправити плечі, повірити в себе і усвідомити: ми не другорядні у цьому світі. Героїзмом українців нині пишається вся планета. Ми вміємо створювати якісну продукцію.

Наші спеціалісти в багатьох галузях — найбільш компетентні. Ми справді годуємо величезну кількість людей: недаремно саме блокування експорту української агропродукції поставило світ на межу голоду. Ми можемо робити власну зброю і вправно нею користуватися. Наша армія — найбільш ефективна і боєздатна. У нас є вчені та митці зі світовим ім’ям. Ми задаємо тренди!

Тож із Днем Незалежності, український народе! Пишаймося тим, що ми українці! Допомагаймо одне одному і не забуваймо, що зараз уся країна бореться за наше спільне майбутнє, за право наших дітей жити тим життям, на яке вони заслуговують, за нашу свободу, мову, історію! Жоден ворог не зможе цього перекреслити! Зі святом усіх нас!

Тарас БАТЕНКО, голова депутатської групи «Партія «За майбутнє»:

— Щиро вітаю всіх українців із Днем Незалежності України!

Цього року це свято набуло особливого символізму. Адже на нашу долю випало найбільше випробування з моменту проголошення Незалежності України. Вперше нам доводиться захищати рідну державу від повномасштабної збройної агресії.

Усі ми зараз об’єднані як ніколи в боротьбі проти найзапеклішого ворога, який прийшов на нашу землю зі зброєю і вбиває мирних людей, знищує наші міста та села.

І саме завдяки незламному духу всіх українців ми спільними зусиллями боронимо Україну, здійснюємо відсіч загарбницьким діям агресора, відвойовуємо захоплені ворогом наші території та рятуємо людей.

Увесь цивілізований світ допомагає нам у цій боротьбі і пишається нашою жагою до свободи та Незалежності.

Наше головне завдання — зробити все можливе і неможливе для захисту наших майбутніх поколінь. Маємо зберегти нашу єдність і продовжувати працювати на Перемогу!

Бажаю всім нам віри, мудрості, незламності духу та нестримної жаги до Перемоги!

Слава Україні!
Героям слава!

Іван КРУЛЬКО, заступник голови партії «Батьківщина», перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету:

— Україна відбулась як незалежна держава і її становлення відбувається на наших очах у дуже драматичний період новітньої історії.

«Україна в огні» на 31-й річниці Незалежності з рашистським ворогом, який розпочав проти нас повномасштабну війну, щоб цю Державність і Незалежність зруйнувати. Попри брехливі вигуки московської пропаганди про «братні народи» кожне покоління українців стикається з жорстокістю, імперськими амбіціями і стражданнями, які приносить кремлівський режим на нашу землю.

Але наші ЗСУ довели: Україна — незалежна держава з тисячолітньою історією, мужнім, незламним народом і здатністю до спротиву проти, здавалося б, однієї з найсильніших армій світу. Це побачив весь світ і допомагає нам не лише на словах долати ворога і агресора.

Нас століттями кремль намагався знищити, роз’єднати, морити голодом і концтаборами, забороняв українську мову... Але українці показали, що ми — незламна нація, ми — волелюбний народ, який не поступиться і не віддасть своєї землі!

Ми переможно пройдемо цю війну. Обов’язково вистоїмо і здолаємо русню! Постанемо гордо в колі розвинутих держав Європейського Союзу і НАТО як невід’ємні і повноправні учасники. Бо українців не зламати. Бо українці були, є і будуть! Бо ми боронимо своє — Незалежність, ідентичність і землю...

Бо історію не переписати! Бо з нами правда, сила і віра!

Цінуймо кожен день незалежної України і робімо все, щоб Україна перемогла і зберегла свою самостійність.

Вірю, що ми обов’язково ще відсвяткуємо День Незалежності в мирній і незалежній Україні, в українському Криму, Херсоні, Донецьку і Луганську....

Слава Україні! Слава ЗСУ! Слава Героям, що боронять Україну і відвойовують її від окупанта! Слава всім, хто обстоює незалежність України!

Андрій ОСАДЧУК, фракція «Голос»:

— Три десятиліття ми насолоджувались вільним світом, святкували річниці Незалежності, іноді влаштовували паради. Ми жили з вірою, що так буде завжди. Але завжди було відчуття, наче щось не так.

Про це не було прийнято говорити вголос, бо всі розмови про «подаровану незалежність» завжди сприймалися, як промосковський пропагандистський наратив і парирувалися риторикою про столітні змагання українців за власну державу, що, власне, і завершилися в 1991 році.

Боролися і вибороли — основна теза державників-переможців, що вирвали Україну з лап загниваючого СРСР. Ця позиція підтримувалася найширшими колами громадськості, хоча завжди відчувалося, що щось таки не так.

Бо не так остаточно отримували свою незалежність не тільки великі європейські, а й будь-які інші народи. Завжди був бій, завжди були сусіди чи метрополія, яка намагалася диктувати правила, контролювати все і вся. І без бою ніхто ні землі, ні людей не віддавав. Багато народів назавжди щезли з лиця планети внаслідок змагань за свою незалежність. Ті, які встояли і отримали свою національну державу, завжди знають ціну своєї незалежності.

Чи знали українці ціну нашої свободи і незалежності в перші десятиліття незалежності? Ні. Незважаючи на постійне напруження, що подекуди вибухало розрядами і блискавками локальних політичних, економічних і навіть військових конфліктів, росія залишалася сусідньою країною, до якої переважна частина українців мала нейтральне ставлення. Українці, які погодилися з офіційною концепцією набуття незалежності, спокійно торгували, працювали і подекуди навіть родичалися з московитами, наївно вірячи, що 1991-й остаточно розставив крапки над «і», а Будапештський меморандум і великий договір про дружбу і співробітництво з рф є підтвердженням і гарантією миру та спокою на вічні віки.

Так думали не тільки пересічні посполиті, а й політичні й бізнесові еліти, які довго засідали в москві, що, власне, і було сигналом для всіх інших. Навіть анексія Криму, бойові дії та окупація частини Донбасу в 2014 році таки не стали точкою неповернення для дуже багатьох. Країна жила в режимі «якось минеться». Але закони історичного жанру оминути неможливо.

Глибина суперечностей між москвою і Києвом сягає тисячолітньої глибини. Москва століттями намагалася зайняти місце Києва в історії Русі і в неї це ніяк не виходило. У декілька спроб свою екзистенційну проблему Москва намагалася розв’язати шляхом тотального знищення і поневолення українського народу. Декілька разів за останні століття здавалося, що їм це таки вдалося, але кожного разу ми знаходили сили відродитися. І саме тому 1991-й і став не так роком здобуття Незалежності, як роком початку відліку до нової великої війни за Незалежність.

Зараз ми в ній. І нині всі українці — від Маріуполя до Львова, від Тернополя до Харкова, від Чернігова до Одеси — глибоко усвідомлюють, як багато хто з нас помилявся, як помилялися багато хто з українських політиків упродовж цих десятиліть. Варварська росія, одягнена в європейський костюм, куплений за нафтодолари, ні на йоту не змінилася в своїх людожерських поглядах з часів Івана ІV, Петра І чи маніяка Іосіфа Сталіна. Усе до найменших дрібниць на своїх місцях. Нічого у кремлівських наративах після формальної загибелі СРСР не було втрачено. І найгірше для нас те, що знищення України за будь-яку ціну було і є їх світоглядною ціллю.

Ставки височенні. Це сьогодні бій за життя. Але так видається, що історія дарувала нам значно більшу місію, ніж роль нації, що виборює свою Незалежність у запеклій боротьбі, яку проходили десятки і сотні інших. Ні, нам випала роль, співмірна з ролями героїв голлівудських блокбастерів — без перебільшення, ми маємо врятувати світ.

Цивілізація має примарні шанси на подальший розвиток і успіх, коли одна шоста частина суші контролюється варварською клептократією, що довела до зубожіння і безумства свій народ і місією свого існування бачить руйнування, вбивство, нищення всього і вся заради фіктивних ідеологем маніакальних лідерів, покликаних виключно для маскування клептократії владної верхівки. Наша справжня Незалежність дорівнює знищенню останньої дикої імперії на планеті Земля. Не більше, не менше. Ставки височенні.

За будь-яких інших обставин цей двобій був би безнадійним для нас, але Україна несподівано для себе стала серцем демократичного світу, український воїн став захисником світового порядку, за яким стоять сотні мільйонів найбільш розвинених, розумних і багатих людей планети. З нами стали пліч-о-пліч десятки народів. Новітня історія ще не знала випадку такого єднання довкола однієї країни, одного народу, який, борючись за свою даною Богом землю, захищає весь демократичний світ.

Попереду ще багато боротьби, поту, крові і сліз. Багато надзусиль, тяжких днів і ночей, втрат, перемог, складних рішень і домовленостей. Але тільки так ми можемо виправити всі помилки минулого, тільки так зможемо розставити всі фігури на місця й остаточно побудувати вільну, міцну і незалежну Україну у великій сім’ї вільних, сильних і незалежних народів Європи, назавжди поховавши у глибинах історії останню тюрму народів.

Ми не знали десятиліттями справжньої ціни Незалежності, але й не знаємо її досі, бо нині лишень точно зрозуміло одне: ціна буде вимірюватися виключно результатами Перемоги у великій європейській війні ХХІ століття і всіх її наслідків для Європи і світу. Перемоги України, що змінить світ щонайменше на десятиліття вперед.