Українці під час війни продовжують накопичувати величезну заборгованість за комунальні послуги. Відповідно до інформації Держстату, 1 січня 2022 року обсяг боргів за комуналку становив 81,4 млрд грн. З лютого дані не оновлювалися. Проте сервіс моніторингу відкритих даних «Опендатабот» на основі даних Єдиного реєстру боржників повідомляє, що кількість боргів за комунальні послуги у 2021 році зросла на 41%, або 140 тис. нових записів у реєстрі, а за два роки — більш ніж удвічі.
Під час війни доступ до єдиного реєстру був обмежений. Однак у серпні 2022 року стали доступні нові дані, у зв’язку з чим «Опендатабот» уточнює, що в Єдиному реєстрі боржників кількість боргів за комуналку зросла на 52 тис. і досягла майже 564,7 тис. Варто зазначити, що тут ідеться про проблемні борги, щодо яких відкрили виконавчі провадження.
Проте, як зазначають аналітики, борги за комунальні послуги — далеко не завжди наслідки бідності чи складних життєвих обставин платників.
«Не платити за комунальні послуги можуть соціально незахищені особи (пенсіонери, матері-одиначки та інші) або, навпаки, люди, які мають фінансові можливості, проте є «дух протиріччя» та небажання виконувати певні соціальні правила», — цитує адвокатку Катерину Аніщенко видання «Фокус».
Тому чимало прецедентів накопичення великих боргів далеко не бідними власниками елітної нерухомості. У таких випадках суми заборгованості можуть обчислюватися сотнями тисяч чи навіть мільйонами гривень.
Після вторгнення росії ситуація з оплатою комунальних платежів в Україні значно погіршилася, тож можна лише передбачати, що це величезна сума.
Вл. інф.
