На знімку: Світлана Івасюк: безпека - понад усе.
Від початку повномасштабного російського вторгнення 308 навчальних закладів Івано-Франківщини стали прихистком для вимушених біженців. Педагоги забезпечували освітній процес онлайн та заодно були в лавах волонтерів. На шкільних кухнях готували страви не лише для переселенців, а й для військових ЗСУ. Так само тут плели захисні сітки, шили нижню білизну, рукавиці, сумки для аптечок, пакували посилки на фронт і мешканцям у зоні активних бойових дій. Тепер же, перед новим навчальним роком, треба повертатися до звичної праці, що створює нові виклики. Адже війна триває.
Понад десять відсотків учнів - за кордоном
У Городенківській територіальній громаді Коломийського району з 4 400 школярів 400 перед початком навчального року перебували за кордоном. У березні-травні вони були зі своїми класами в режимі онлайн. Як організувати для них освітній процес тепер, питання непросте. Адже тут вирішили перейти на очне навчання.
"На початку канікул лише третина батьків були за очну форму навчання, тепер же - майже стовідсотково, - розповідає очільниця відділу освіти Городенківської міськради Світлана Івасюк. - В усіх 29 освітніх закладах громади підготовлені захисні укриття, які пройшли перевірку відповідних комісій та дозволені для використання у разі ракетних ударів тощо. Маємо підписані стовідсотково всі акти перевірок, і це дає нам змогу розпочати безпечно освітній процес в очному форматі. Чекаємо на відповідне погодження від голови Коломийської РДА Любомира Глушкова. Ще відбудуться педагогічні ради в колективах. Думка вчителів і батьків є найважливішою для нас. Опісля рекомендуватимемо очне навчання. Тим паче, що безпекова ситуація в регіоні дає можливість це зробити".
Водночас батьки тих дітей, що досі за кордоном, мали визначитися щодо форми навчання. Дистанційна передбачає створення окремого класу із наповненням щонайменше 12 учнів. А нема такого, щоб набралося в одному закладі школярів, приміром, першого, п'ятого чи восьмого класів.
"Ми формуємо такі класи на базі одного із сільських ліцеїв, а батьки дітей із міських закладів не погоджуються їх туди переводити, - каже Світлана Івасюк. - Бо школярів потрібно відрахувати з одного закладу, а зарахувати до іншого. Відповідно, й учителі там інші. Навесні з нашої громади зняли 13,5 мільйона гривень освітньої субвенції на зарплату вчителям, як то було скрізь у країні. Створення дистанційних класів є додатковим навантаженням на освітню субвенцію, якої й без того не вистачає до кінця року. Додаткові класи - це нові робочі ставки педагогів, а такої змоги ми не маємо".
Батьки з розумінням ставляться до цієї проблеми, тож переважно обрали сімейну форму навчання. Співрозмовниця стверджує, що це дасть змогу інколи застосовувати формат змішаного навчання - під час довгих тривог тощо. Тобто діти з-за кордону зможуть підключитися до своїх класів за розкладом уроків дистанційно.
"Батьки будь-коли можуть змінити форму навчання, адже є ще екстернат як одна із форм індивідуальної освіти, яка в нашому регіоні добре прижилася і в минулі роки, - наголошує Світлана Івасюк. - Її обирали успішні учні десятих класів, щоб за один рік водночас подолати програму одинадцятого та отримати документ про повну загальну освіту. Такі випускники успішно здавали тести ЗНО та навчалися у вишах. Батьки можуть обрати екстернат і для учнів інших класів. Проводимо батьківські збори, показуємо захисні укриття. Є й розуміння, що дітям потрібно ходити до школи й спілкуватися з однолітками. А головне - це безпечно".
Світлана Івасюк додала, що облаштування захисних укриттів лягло на місцевий бюджет. Отож вдалося зробити ремонт приміщень, провести Інтернет, придбати біотуалети, створити умови, щоб діти не пересікалися тощо. Дай, Боже, щоб нарешті завершилася війна та не довелося скористатися тими бомбосховищами.
Очна форма - не скрізь
Ямницька сільська тергромада впритул біля обласного центру та великих промислових об'єктів. Тож тут із особливим підходом облаштовують захисні укриття.
"Маємо шість освітніх закладів, - розповідає начальник відділу освіти Наталія Винник. - Ще в червні викликали спеціалістів ДСНС та районного архітектора. Вони й надали свої рекомендації. Для захисних укриттів підходять підвальні приміщення із залізобетонною стелею та міцними стінами, а от цокольні - менше придатні. Такі умови в нас є, однак забезпечити в кожному належне укриття непросто, бо виникли різні проблеми. Приміром, із замоканням, підтопленням ґрунтовими водами, як-то в селі Павлівка, де саме завершуємо гідроізоляцію. Так само в захисних приміщеннях підвели світло, Інтернет, забезпечили вентиляцію, придбали вогнегасники тощо. Тобто все за відповідними вимогами. Наразі до очного навчання готовий Ямницький ліцей - для дошкільної групи та перших класів. Так само - місцевий дитсадок. У решти очна форма буде тоді, коли забезпечимо захисні укриття".
Питання безпечного навчання перебуває в центрі уваги керівництва Ямницької тергромади. Голова ТГ Роман Крутий особисто оглянув кожен заклад та пильно стежить за підготовчими роботами. Тим паче, що кошти на облаштування захисних укриттів виділили з місцевого бюджету.
У Крихівецькому загальноосвітньому ліцеї Івано-Франківської міськради цими днями так само найголовнішим питанням було облаштування захисного укриття. Батьки на зборах визначалися із формою навчання.
"Батьки лише двох із тридцяти учнів у нашому першому класі виявили бажання навчання онлайн, - розповів батько першокласника Максима Станіслав Одосій. - Інші 28 проголосували за очну форму. Першачкам дуже важливо відчути, що взагалі відбувається в школі і що від них вимагатимуть. Але нашого бажання замало. Остаточне рішення - за комісією".
До укриттів - за угодами
На Івано-Франківщині є 1 208 середніх навчальних закладів. Практично всі перевірили фахівці головного управління ДСНС в області, Держспоживслужби та Національної поліції області. Так само перевірено понад шістдесят вищих, фахових передвищих, професійних закладів та закладів освіти обласного підпорядкування.
Як повідомили в департаменті освіти і науки ОДА, більшість із них мають готові до використання захисні споруди цивільного захисту, у багатьох організовано сховища подвійного призначення та найпростіші укриття. На ремонт цих приміщень виділено 20 млн грн зокрема 7 млн - з обласного бюджету.
На обласній конференції освітян Івано-Франківщини наприкінці серпня обговорили низку важливих питань. Головні з них - посилення патріотичного виховання та функціонування шкіл в умовах воєнного стану. На цьому акцентував увагу заступник голови ОДА Богдан Футерко.
"Торік важливо було забезпечити навчання в умовах пандемії коронавірусу, а військова агресія росії проти України цьогоріч поставила перед учителями багато інших випробувань, - зазначив посадовець. - Від імені голови ОДА Світлани Онищук дякую вам за важливу щоденну роботу".
Директор департаменту освіти і науки ОДА Віктор Кімакович так само озвучив підсумки об'їзду закладів щодо облаштування захисних укриттів на випадок ракетних атак. Де таких нема - керівники укладають угоди із найближчими установами.
Повернутися додому і відбудувати країну
Військова агресія росії спричинила значну міграцію населення в Україні. Лише Івано-Франківщина прийняла майже 150 тисяч внутрішньо переміщених осіб, і чимала частка з них - діти. Їм треба забезпечити належну адаптацію до нового освітнього середовища. Стався й значний відтік населення з Прикарпаття за кордон. А це і педагоги, і школярі, що створює нові виклики для освітніх закладів та насамперед - для всієї країни.
"Цьогоріч 19 із 81 випускника ліцею не складали тест зовнішнього незалежного оцінювання через виїзд для навчання за кордон, - інформують на офіційній сторінці Івано-Франківського ліцею № 5. - Прикро, що багато молодих талановитих дітей залишають країну. Однак віримо в швидку перемогу України і в повернення всіх наших співвітчизників додому для відбудови процвітаючої, технологічно розвиненої, самодостатньої та мирної держави".
Івано-Франківська область.
На знімку: Наталія Винник: найголовніше - надійні захисні укриття.
На знімку: в умовах воєнного стану конференція невелелюдна.
Фото прес-служб Городенківської міськради, ОДА та автора.
