Керівник Донецької обласної прокуратури Павло Угровецький: «Ми документуємо злочини загарбників від самого початку збройної агресії рф у 2014 році»

Керівник Донецької обласної прокуратури Павло Угровецький розповів в інтерв’ю газеті Верховної Ради України «Голос України» про документування та розслідування воєнних злочинів російських окупантів, про притягнення до відповідальності державних зрадників і колаборантів та про сутність примусової паспортизації, здійснюваної на ТОТ як інструменту для загарбання ворогом українських територій і їх подальшої окупації.

Після себе так званий «рускій мір» залишає вщент спалені та зруйновані міста

— Павле Олеговичу, після російського збройного вторгнення на територію України, що сталося 24 лютого 2022 року, війська рф практично щодня вчиняють злочини, пов’язані з порушенням правил і звичаїв війни, які призводять до загибелі й поранень мирних мешканців та руйнування об’єктів цивільної інфраструктури.

Як відбувається документування правоохоронними органами таких воєнних злочинів? Скільки їх загалом зареєстровано (з урахуванням тих, що були скоєні російсько-терористичними військами, починаючи з 2014 року) на території Донецької області? Наведіть найбільш кричущі факти таких діянь.

— Окупаційні війська рф щодня здійснюють масовані обстріли території Донецької області з авіації, реактивних систем залпового вогню «Град», «Ураган», «Смерч», влучають по містах і селах ракетами «Іскандер» та трощать житлову забудову зі ствольної артилерії. Від нищівних атак отримують поранення та гинуть цивільні особи і, що найстрашніше, — діти. Після себе так званий «рускій мир» залишає вщент спалені та зруйновані міста — такі, як, наприклад, Маріуполь. Проте, хочу зазначити, що збройна агресія рф розпочалась не цієї зими, а ще вісім років тому. Весь цей час ми документували злочини вказаної категорії та притягували винних осіб до кримінальної відповідальності.

Процес документування залежить від багатьох обставин, у тому числі від доступу слідчих та прокурорів до місця події. Якщо це обстріл підконтрольної Україні території, нами проводяться першочергові слідчі дії, огляд місця події із залученням спеціалістів із відповідного виду озброєння, яким, імовірно, здійснено той чи інший обстріл. Також встановлюються свідки події, потерпілі, з’ясовуються масштаби пошкоджень, призначаються відповідні експертизи.

А якщо злочин вчинено на тимчасово окупованій території регіону, збір доказів дещо відрізняється, оскільки потрапити до місця події неможливо. У такому випадку ми використовуємо протокол Берклі. Власне кажучи, в ньому зазначено методи та процедури для збирання, аналізу та зберігання відкритих даних з дотриманням усіх міжнародних стандартів.

Використовуючи вказаний протокол, прокурори отримують доступ до великої кількості даних, зібраних з різних, незалежних одне від одного джерел. Крім того, його методика дозволяє під час збору доказів та свідчень у кримінальних провадженнях вказаної категорії врахувати дані сотень і тисяч людей, які фіксують вчинені росією воєнні злочини за допомогою найпростіших засобів — камер, телефонів та Інтернету.

Загалом з 2014 року правоохоронними органами Донецької області зареєстровано майже сім тисяч злочинів, пов’язаних з порушенням правил і звичаїв війни, у тому числі таких, що призводять до загибелі та поранень мирних мешканців і руйнування об’єктів цивільної інфраструктури, з них за період повномасштабного російського збройного вторгнення — 5434.

Якщо умовно розділити збройний конфлікт на період «до повномасштабного вторгнення» та «після нього», можемо побачити, що за вісім років зареєстровано 1283 злочини, пов’язані з порушенням правил і звичаїв війни, в той час як за неповних півроку таких злочинів вже зареєстровано у чотири рази більше.

Як приклад звірств окупантів проти мирного населення можу навести обстріл 8 квітня 2022 року залізничного вокзалу в м. Краматорську, де на момент ракетного удару перебувало майже 4000 осіб, які очікували евакуацію.

Внаслідок вказаної цинічної атаки військ держави-загарбника загинула 61 та отримала поранення 121 особа.

— Скільки дітей постраждали внаслідок повномасштабного нападу рф на Україну?

— З початку повномасштабного вторгнення держави-агресора на територію України, зокрема в Донецькій області, постраждали 393 дитини з них 169 — загинули, ще 224 — дістали поранення. Це третина від загальної кількості постраждалих дітей в Україні за час збройного конфлікту.

росія вбиває та калічить цілі родини. Тільки в Маріуполі, за офіційними даними, постраждали 214 неповнолітніх, з яких 122 — загинули та 92 дитини були поранені. Наймолодшій крихітці, вбитій окупантами, було всього лише 23 дні. Також нам відомі випадки, коли на очах у дітей під уламками вщент зруйнованих помешкань від постійних артилерійських обстрілів та авіаударів гинули їхні рідні. Так, на очах 5-річної дівчинки загинули її батько, бабуся та 16-річний брат. Тут треба наголосити, що це саме офіційні дані, які ми маємо. Місто окуповане загарбниками, багато тіл ще залишаються під завалами багатоповерхівок, хтось зник безвісти, тому точну цифру вбитих зараз назвати неможливо.

Під час обстрілу залізничного вокзалу в Краматорську загинуло дев’ять дітей, ще 25 отримали поранення.

Ці випадки жахають навіть дорослих, проте ми робимо все можливе, щоб винні у злочинах проти людяності та порушення законів і звичаїв війни обов’язково понесли відповідне покарання. Зазначу, що в жодному з цих випадків уражена ціль не була військовою.

Зрадникам і колаборантам, що прислужують убивцям, не уникнути покарання

— Скільки є фактів притягнення за вчинені злочини, пов’язані з державною зрадою, на території Донецької області? Наведіть приклади таких правопорушень.

— З початку повномасштабного вторгнення ворожої армії рф нами значно активізована робота з виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили державну зраду — за цей час ми повідомили про підозру 63 особам, на розгляді в суді перебувають уже 20 обвинувальних актів.

Особисто мною підписано підозри семи депутатам із сумнозвісної політичної партії опзж. До цього переліку входить і так званий голова тимчасово окупованого м. Маріуполя, а також п’ять його поплічників, які наразі обіймають псевдопосади заступників та, як то кажуть, «правлять на кістках та згарищі», прислужуючи вбивцям тисяч мирних маріупольців, які перетворили сучасне європейське місто на суцільне кладовище. Наразі стосовно нього та його чотирьох заступників скерували обвинувальний акт до суду. Це і святогірський міський голова, який після зустрічі з окупантами заявив про свою прихильність до «руского міра» та, доволі швидко «перевзувшись у повітрі», обійняв нову «керівну» посаду.

Окрім цього, ми повідомили про підозри 17 особам з числа вже колишніх правоохоронців, суддів та працівників інших служб. У травні 2022 року заочно оголосили підозри двом очільникам Тельманівського та Новоазовського районних судів. Так звані судді й понині виносять юридично нікчемні вироки щодо громадян України і активно коментують свою діяльність у підконтрольних псевдоадміністраціям захоплених міст засобах масової інформації.

Звісно, наразі більшість із них ховаються від правосуддя на тимчасово не підконтрольній Україні території та продовжують чинити злочини, проте ми робимо все можливе, щоб вони не уникли покарання, тож проводимо слідство у форматі in absentia.

— Скільки виявлено фактів колабораціонізму на тимчасово захоплених загарбниками територіях Донеччини? Скільком особам повідомлено про підозру? Наведіть приклади таких правопорушень. Які можуть бути правові наслідки протизаконних діянь колаборантів?

— Наразі ми можемо говорити про 173 зареєстровані кримінальні провадження та 41 підозру за фактами колабораційної діяльності на тимчасово окупованій території регіону. Серед підозрюваних є так звані голови Володарської, Волноваської, Першотравневої райадміністрацій, центру зайнятості Світлодарської окупаційної адміністрації, а також Жовтневого району м. Маріуполя, в. о. начальника «Іллічівського РВ Маріупольського ГУ МВС «днр» та співробітник «Мангушського РВ МВС «днр». Також серед фігурантів — начальник сектору освіти Нікольського району та завідувач сектору освіти окупаційної адміністрації м. Волноваха Донецької області, які співпрацюють з незаконними органами влади фейкової «днр».

Наразі досудові розслідування за вказаними фактами ще тривають. Майже щодня ми встановлюємо нових осіб, які добровільно працюють на окупантів та обіймають керівні посади в псевдоорганах та установах.

Якщо говорити про правові наслідки, що передбачені чинним законодавством за колабораційну діяльність, то тут мова йде про позбавлення волі на строк до 15 років або навіть про довічне ув’язнення. Тому перед тим, як давати згоду на таку співпрацю з ворогом в обмін на якісь посади, раджу всім добре про це замислитися.

— Представники яких професій, сфер діяльності, котрі залишилися на непідконтрольній території і продовжують працювати за фахом, можуть бути притягнені до відповідальності за колабораціонізм? Чи можуть бути притягнені за колабораціонізм особи, дії (або вислови) яких не були пов’язані з їхньою сферою діяльності, але завдали шкоди Українській державі. Тобто — це могли бути публічні виступи, заяви та інші опосередковані дії фігурантів в інтересах країни-агресора.

— Це достатньо складне питання. За нормами Кримінального кодексу України, притягненими до кримінальної відповідальності можуть бути громадяни України, які незалежно від сфери діяльності займають будь-які посади в незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або їх добровільне обрання до таких органів.

Перелік дій, що можуть бути розцінені як колабораційна діяльність або пособництво державі-агресору, досить широкий. І це не залежить від сфери діяльності та професії громадянина. Сюди входять особи, які добровільно обійняли керівні та посередні посади в окупаційній адміністрації рф чи в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території. Пропаганда та впровадження стандартів освіти держави-агресора в навчальних закладах, участь у політичних та інформаційних заходах також є злочинними діяннями.

Крім того, під ці маркери підпадають громадяни, які висловлюють публічні заперечення здійснення збройної агресії рф проти України і займаються будь-якою глорифікацією окупантів. Публічні заклики до підтримки рішень або дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації ворога — все це теж загрожує кримінальною відповідальністю.

Встановлено дані про понад сім тисяч осіб, примусово переміщених та депортованих окупантами

— Чи зареєстровані правоохоронними органами факти примусової депортації громадян України російськими окупантами, зокрема в окупованому Маріуполі, коли замість того, щоб дозволити мешканцям виїхати в бік Запоріжжя, їх насильно вивозили на територію росії або в Донецьк та інші населені пункти ОРДЛО.

— Наразі під процесуальним керівництвом Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у дев’яти кримінальних провадженнях за фактами примусового переміщення мешканців з тимчасово окупованих міст, зокрема  Маріуполя, на територію російської федерації та так званої «днр».

Під час моніторингу інтернет-ресурсів, офіційних сайтів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, месенджерів, допитів свідків та отриманої від громадських організацій інформації нам вдалося встановити дані про понад 7 000 осіб, примусово переміщених та депортованих як безпосередньо на тимчасово окуповані території Донецької області, так і до рф. Зазвичай примусове переміщення осіб відбувається через так звані «фільтраційні табори», розташовані в містах Донецьк, Макіївка, Сніжне, Торез (нині Чистякове), Шахтарськ, Харцизьк, Новоазовськ, Бердянськ та селищах Нікольське, Безіменне і Юр’ївка.

— Чи зареєстровані факти примусової депортації російськими окупантами дітей до 18 років з території України?

— Так, з початку збройної агресії у нас перебувало чотири кримінальні провадження за фактами примусової депортації до рф 273 дітей. Однак у червні цього року провадження вказаної категорії були передані до Офісу Генерального прокурора.

— Чи підлягають притягненню до відповідальності за незаконний перетин кордону громадяни, яких окупанти примусово депортували до росії і які потім самостійно повернулися в Україну?

— Ні, такі громадяни не підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, адже перетнули кордон не за власним бажанням, а були в примусовому порядку депортовані державою-агресором.

У псевдореспубліці видано до півмільйона паспортів рф та приблизно мільйон так званих паспортів «днр»

— Наскільки поширеними є факти примусової паспортизації як способу ведення війни російськими загарбниками на ТОТ? Якою є правова оцінка фактів примусової паспортизації на ТОТ, чи є законною видача російських паспортів з боку окупантів та чи мають вони законну юридичну силу? Чи відома кількість осіб, які отримали паспорти рф на ТОТ?

— За даними оперативних підрозділів нам відомо про видачу в псевдореспубліці 493 596 паспортів рф та 955 000 так званих паспортів «днр». Ця цифра постійно змінюється, адже окупанти продовжують примусово видавати населенню вказані документи. Крім того, сьогодні держава-агресор штучно утворює на окупованій території велику кількість громадян рф, з метою «захисту російського населення». Примусова паспортизація є черговим свідченням злочинної мети війни росії проти України — загарбання українських територій для їх подальшої окупації та інтеграції в російське правове, політичне та економічне поле.

Примусова паспортизація громадян України — це грубе порушення суверенітету та територіальної цілісності України, норм і принципів міжнародного гуманітарного права. На даний час нами повідомлено про підозру 15 особам з числа так званих «керівників міграційних органів днр».

Громадянам України слід чітко розуміти, що паспортизація на окупованих територіях є нікчемною і не має правових наслідків ані для України, ані для інших держав, які керуються нормами міжнародного права. Іншими словами, Україна як держава не визнає ані так званих паспортів «днр», ані паспортів рф, виданих мешканцям тимчасово окупованих територій.

Тому, на жаль, саме цей інструмент рф буде використовувати як одну з передумов для проведення псевдореферендумів на ТОТ, щоб або забезпечити на них фактичний контроль через створені окупаційні органи влади, або включити до свого складу.

— Чи підлягають притягненню до кримінальної та адміністративної відповідальності особи, які мешкають на тимчасово окупованих територіях і отримують паспорти рф від окупаційних «адміністрацій»? Чи нестимуть вони відповідальність за статтями Кримінального кодексу України «державна зрада» та «колабораціонізм»?

— Ні, наразі громадяни України, які отримають так звані паспорти, не підлягають адміністративній чи кримінальній відповідальності, в тому числі за статтями «державна зрада» чи колабораціонізм».

— Як кваліфікуються у правовому сенсі так звані «референдуми», що проводилися російськими окупантами в березні 2014 року в Криму, в травні 2014 року в Луганській та Донецькій областях? Якими можуть бути правові наслідки подібних «референдумів», що планують проводити росіяни в подальшому на окупованих ними територіях?

— Відповідно до чинного Кримінального кодексу України, всі так звані «референдуми», що проводилися російськими окупантами, кваліфікуються як посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Згідно з санкцією зазначеної статті посягання на територіальну цілісність і недоторканність нашої держави, в залежності від кваліфікуючих ознак, карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У зв’язку зі змінами в законодавстві та криміналізацією колабораційної діяльності подібні «референдуми», що планують проводити представники рф у подальшому на окупованих територіях, слід кваліфікувати за сукупністю статей, а саме — участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території, чи публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території. Максимальне покарання за ч. 1, 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — 10 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 15 років, з конфіскацією майна.

Розмовляв Владислав ЛЕОШКО.

На знімку: керівник Донецької обласної прокуратури Павло Угровецький.

Фото Донецької обласної прокуратури.