Про це написала на своїй сторінці у Фейсбук Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

"Викладу і власну позицію, оскільки давно працюю над змінами до медійного законодавства, за мого співавторства було прийнято чимало законів.

Почну з найголовнішого. Законопроєкт прийнято лише в першому читанні - це ще не закон!

У Верховної Ради спільно з громадськістю, медіаспільнотою, профільним комітетом та асоціаціями - ще є час і можливість привести зміст і суть цього законопроєкту до більшої відповідності вимогам часу (а медіа зараз точно змовились), врахувати рекомендаціі Єврокомісії, врахувати попередні прорахунки у захисті національного інформаційного простору від російського контенту, передбачити можливість миттєвої і чіткої реакціі на будь-які антидержавні ініціативи та впорядкувати кінцево питання прозорості - власності, економічноі моделі, що призведе до зміцнення і незалежності діяльності медіа в Україні.

Дійсно в Угоді про Асоціацію України з ЄС та в рекомендаціях Єврокомісії щодо надання нашій країні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу йдеться про необхідність адаптації вітчизняного законодавства про медіа до європейських норм і стандартів.

Тому, коли у політичних дискусіях ми чуємо, що необхідність прийняття закону «Про медіа» є однією з умов європейських партнерів для євроінтеграції України - це відповідає дійсності!

Проте є важливий нюанс. Євросоюз НЕ вимагає від України прийняття у цьому законопроєкті того, що не передбачено відповідною директивою ЄС та заходами спрямованими на подолання надмірного впливу на медіа.

Наприклад законопроєктом «Про медіа» зачіпається питання виборчого процесу. Зокрема дуже дискусійний порядок і форми передвиборчої агітації. Це не є вимогою Європейського Союзу до закону «Про медіа».

З законопроєкту слід через поправки прибрати усі норми, які не мають жодного стосунку до впровадження на практиці закону «Про медіа».

Законопроєктом «Про медіа» треба обов’язково забезпечити надійну підтримку використання української мови в медіа. Повинні бути збережені чіткі, зрозумілі, реально працюючі механізми захисту національного інформаційного культурного й інформаційного простору від російського контенту і впливу. Це вимога суспільства, яка має бути почута і врахована Верховною Радою.

Що стосується повноважень і формування складу незалежного медіа-регулятора, яким планується зробити Нацраду з питань телебачення і радіомовлення (а за пропонованим законом, на відміну від Директив, сфери регулювання поширюються не тільки на телебачення, а ще й на радіо, інтернет та друковані медіа), то вони не повинні суперечити Конституції України. Необхідно забезпечити щонайменше парламентський контроль за діяльністю регулятора. Цінності свободи слова і медіа в Україні, як ключові здобутки Незалежності та Революції Гідності, повинні мати «страховку» від запровадження цензури і «закручування гайок». Незалежність Нацради повинна бути, разом з підзвітністю. Про саме такі підходи до зміцнення незалежного регулятора йдеться у Директиві ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, якщо ми неупереджено будем її читати. В той же час ми розуміємо що Нацрада повинна мати (особливо в умовах воєнного стану), всі важелі пильнувати, контролювати та карати медіа за порушення щодо питань національної безпеки!

І головне - варто завжди пам‘ятати що закон, який приймається, та ще й євроінтеграційний, має бути прийнятий не під певну політичну доцільність, а працювати і виконуватись!

Як народна депутатка України готую і обов’язково подам свої пропозиції і правки до законопроєкту на друге читання.

Саме до професійноі дискусіі запрошую і колег - і, просила б медійників теж включитись - важливо саме зараз, до, а не потім)

Ми маємо всі шанси зробити якісний європейський закон, давайте зробимо!" – закликала Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

«Голос України».