А мости та поромні переправи, що використовувалися в тому числі й для перекидання військової техніки, геть порозбивали «Хаймарси» та артилерія. Тож єдиною «дорогою життя» пониззям Дніпра для мирних жителів нині залишається рейс Херсон—Гола Пристань, що його виконує пасажирський теплохід місцевого представництва Адміністрації річкових портів України. Ходить він шість разів на день, і щоразу людей набивається повнісінько.

Адже це єдина можливість відвідати рідних та близьких, потрапити до медиків в обласному центрі чи купити ліки, з якими у глибинці ще сутужніше, ніж у великому місті. Везуть у Херсон із сіл на лівобережжі й фрукти-овочі на продаж. Квиток на річковий трамвайчик коштує сорок гривень, що на третину дорожче, ніж до війни. Але люди платять, бо дітися нікуди — дешевшої альтернативи на окупованій території наразі не існує.