Як повідомила у телеграм-каналі Маріупольська міська рада, «окупанти роблять усе, щоб знищити будь-яку згадку про українську історію Маріуполя. Зруйновано територію археологічного об’єкта місцевого значення «Поселення Кальміус». Рашисти варварськи обстрілювали місто та продовжують стирати з мапи Маріуполя пам’ятки історії, археології та культури. Насаджувати своє, знищувати історію інших народів — типовий «рускій мір».
Цей археологічний об’єкт, розташований на правому березі річки Кальміус, складається з культурного шару потужністю понад два метри. Поселення, виявлене у 2010 році, досліджувала археологічна експедиція Маріупольського краєзнавчого музею у 2010—2012, 2014 та 2015 роках. На площі 257 квадратних метрів було досліджено поселення доби неоліту, пов’язане із всесвітньо відомою археологічною пам’яткою «Маріупольський неолітичний могильник» V тис. до н. е. З 10 серпня по 15 жовтня 1930 року тут проводив розкопки знаний археолог і мистецтвознавець Микола Макаренко, який виявив на місці поховань 122 осіб прикраси, вирізьблені з ікл кабана, кістки та каменю, сокири, скребки, крем’яні ножі, кераміку, а у двох випадках при кістяках — кам’яні булави досконалої роботи.
На території поселення Кальміус археологи теж знайшли чимало цікавого — залишки глинобитного будинку періоду Хазарського каганату та приміщення козацької доби, а також елементи міської бруківки. Як зазначав доктор історичних наук з Донецька Василь Пірко, при витоках Кальміусу у XVII ст. стояли численні козацькі зимівники, на місці яких виросло село Олександрівка, а згодом місто Донецьк. Басейн річки був територією формування Кальміуської паланки Запорозької Січі з центром у фортеці Домаха, що розташовувалася у середмісті сучасного Маріуполя. Тож «Поселення Кальміус» є неспростовним доказом української історії краю.
Фото Маріупольської міської ради.
