Почала свою «кар’єру» народного інтенданта від початку російсько-української війни, у 2014-му. У відрядженні доброї волі у Запоріжжі разом із колегами із Всеукраїнського об’єднання «Патріот» Анна робить свою справу — приймає у теплі «обійми» тих, хто вимушений залишити рідні домівки і їхати подалі від бойових дій, рятуючи своє життя і майбутнє своїх дітей. Ось її враження — волонтера зі стажем, активного ліквідатора наслідків «руского міра» на нашій землі:
«Наші хлопці наступають на півдні та гатять орків, як Боженьки!!!
А люди, які не мали можливості виїхати з Херсона, Нової Каховки, Великих Копанів та інших українських населених пунктів, чекають! Дуже чекають ЗСУ та визволення міст і сіл.
«Не побачивши на власні очі, складно уявити, складно зрозуміти, що люди рятуються самі, виїжджають самотужки, самі шукають для цього можливості... На запитання — чому не виїхали одразу — більшість відповідає:
«Чекали визволення! Чекали наших!»
Від побаченого та почутого на душі присмак болю.
Але що найбільше тішить та додає сил, то це наші дивовижні українці, котрі приходять на допомогу у такі часи. Вони не зволікають, а рухають процеси, роблять те, що необхідно терміново «тут і зараз», не чекаючи державних/регіональних рішень/повноважень/допомоги.
Як і навесні 2014-го, з 24 лютого піднялись, об’єднались, працюють! Заради нашої Перемоги, допомоги хлопцям, допомоги постраждалим від орківськоі навали. Це і є справжнісіньке кризове реагування та дії в умовах кризи!
Дякую вам, світлі справжні!!!
Ми Переможемо!»
