У прес-службі парламенту повідомляють, що поправки до закону про православну церкву було розглянуто парламентською комісією з прав людини та громадських справ, після чого одразу затверджено депутатами Сейму.
«Відмова від будь-якого зв’язку з патріархом московським є важливим питанням для наших православних, всього латвійського суспільства та національної безпеки», — наголосив президент Латвії.
«З прийняттям закону було зміцнено автономію і незалежність ЛПЦ, яка історично існувала, що запобігло впливу чи владі РПЦ над нашою православною церквою», — додає голова парламентської комісії з прав людини та громадських справ Артус Кайміньш.
Ухвалений закон встановлює порядок утвердження митрополита, архієпископів і єпископів та звільнення їх з посади. В інструкції до законопроекту зазначається, що юридичні зміни не стосуються канонічних питань.
Латвійська православна церква до 31 жовтня має привести свій статут у відповідність до поправок, внесених до закону про статус церкви. До 1 жовтня Офіс президента мають повідомити про главу церкви, митрополитів та єпископів, які перебувають на посадах.
Закон набирає чинності наступного дня після його опублікування.
У РПЦ, яка підтримує тоталітарний кремлівський режим і повномасштабну війну в Україні, розв’язану ним, проголошення незалежності ЛПР від московського патріархату назвали «втручанням держави у справи церкви».
