Особливо по авіаційній галузі, адже повітряний простір над нашою країною залишається закритим для літаків, а аеропорти не працюють.

Про загальну ситуацію, яка наразі склалася в українській авіагалузі, «Голосу України» розповів заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури народний депутат Володимир Крейденко (на знімку).

— Сьогодні вітчизняна галузь цивільної авіації, справді, переживає не найкращі часи. У перші дні повномасштабного вторгнення російські війська обстріляли ракетами або з іншої зброї всі основні
аеропорти країни. Деякі злітно-посадкові смуги наші Збройні Сили так чи інакше пошкодили власноруч, щоб не дати можливості ворожим літакам висадити десант. Тому після завершення війни всі ключові аеропорти країни мають пройти відновлення для того, аби можна було приймати рейси за міжнародними стандартами.

Зараз ніхто не буде відновлювати аеропорти до належного стану, наражаючи працівників на небезпеку від постійних ракетних обстрілів. Але в уряду вже є домовленості із західними партнерами, які допоможуть відновити українські аеропорти.

Наприклад, днями з Великою Британією було підписано Спільний план дій для допомоги у відновленні транспортної інфраструктури України, який, зокрема, передбачає реконструкцію аеропортової інфраструктури та навчання персоналу
аеропортів, диспетчерів повітряного руху та авіаційної безпеки.

А нещодавно з’явилася інформація про те, що аеропорт в Ужгороді може відновити свою роботу для міжнародних регулярних рейсів ще до завершення бойових дій. Закарпатська облрада, якій належить цей аеропорт, навіть виділила на оновлення летовища 26 мільйонів гривень. Місцева влада мотивувала своє рішення про відновлення діяльності аеропорту безпосередньою наближеністю його до Словаччини. Справді, злітно-посадкова смуга летовища буквально впирається в кордон, а літаки перед тим, як приземлитися чи одразу після зльоту потрапляють у повітряний простір держави НАТО та ЄС. Незважаючи на це, в мене є деякі сумніви, що цей аеропорт зможе відновити роботу ще до закінчення війни.

Ураховуючи те, що Україна перебудовувала свою авіаційну галузь на стандарти безпеки Євросоюзу, будь-які комерційні рейси з пасажирами можливі тільки після завершення бойових дій та повторної сертифікації аеропортів щодо питань безпеки. До того ж українські авіакомпанії брали літаки в лізинг за кордоном, а іноземні власники цих літаків ще до початку повномасштабного вторгнення росії почали відкликати повітряні судна до Європи. Якщо власники ще до початку війни не хотіли залишати свої літаки в Україні, то хто з них наважиться віддати авіалайнери, щоб літати в Україну під час війни?..

Загалом у зв’язку із вторгненням російського агресора та введенням правового режиму воєнного стану і закриттям повітряного простору України галузь цивільної авіації зазнала надзвичайно великих фінансових втрат, що пов’язано, зокрема, з неможливістю виконання польотів цивільними повітряними суднами. Це призвело до вкрай істотного скорочення надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях, адже основним джерелом наповнення цього Фонду (майже 90 відсотків) є державний збір за кожного пасажира, який відлітає з аеропортів України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до українських аеропортів. За таких умов надзвичайно складно належним чином утримувати висококваліфікований персонал Державіаслужби, а також виконувати ті завдання і функції, що покладені на цей центральний орган виконавчої влади.

Недостатній рівень фінансування Державної авіаційної служби ставить під загрозу ефективне виконання Україною міжнародних зобов’язань, що випливають із Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, зокрема з питань забезпечення безпеки авіації, а також створює значні перешкоди для реалізації Угоди між Україною та Євросоюзом про спільний авіаційний простір, який був ратифікований Верховною Радою за декілька днів до початку повномасштабного військового вторгнення росії. Тому виникла необхідність у залученні додаткових джерел надходжень до Держспецфонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.

Держава шукає будь-які можливості для підтримки авіаційної галузі в ці непрості часи. Саме тому народні депутати з Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури розробили законопроект, яким передбачається внесення зміни до Повітряного кодексу України в частині визначення додаткових джерел надходжень до Держспецфонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність у вигляді грантів, дарунків та благодійних внесків, а також інших надходжень, отриманих Держ-авіаслужбою від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів у галузі цивільної авіації.

Зміни у законодавстві сприятимуть стабільному функціонуванню Держспецфонду, що дасть змогу продовжувати ефек-тивно виконувати основні завдання внутрішньої та зовнішньої державної політики в галузі цивільної авіації, в тому числі
в рамках забезпечення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації.

Фото надано прес-службою народного депутата.