Порівняно з липнем інфляція становила 1,1%, а з початку року — 19,5%.

Оцінка серпневої інфляції від Держстату виявилась вищою, ніж прогнозував Національний банк. На брифінгу в НБУ заявили, що інфляція у серпні становила майже 23%.

Національний банк тим часом упевнений, що до гіперінфляції в Україні справа не дійде.

Тим часом ціни на продовольчому ринку невпинно зростають.

Суттєво подорожчали практично всі продовольчі товари. Насамперед ідеться про овочі: порівняно з серпнем 2021 року, вони подорожчали на 112,4%.  А комірне за рік зросло в ціні на 3,9%.

За даними Держстату, загальне подорожчання продуктів порівняно з липнем-2021 становило 30,7%. До того ж подорожчало майже все.

Хліб та хлібопродукти зросли в ціні на 37,9%, макаронні вироби — на 30,7%, м’ясо та м’ясо-продукти — на 20,3%, риба та продукти з риби — на 37%, молоко — на 20,1%, сир та м’який сир — на 21,6%, яйця — на 5,8%, масло — на 25,6%, олія соняшникова — на 8,9%, фрукти — на 28,4%, овочі — на 112,4%, цукор — на 22,3%.

Подорожчали й інші товари і послуги. Зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби додали в ціні 20,9%, предмети домашнього вжитку, побутова техніка — 21,6%, охорона здоров’я — 16,9%, транспорт — 40,4%, зв’язок — 14%, відпочинок та культура — 13,6%, освіта — 16,2%, ресторани та готелі — 17,2%.

Утім, дещо й подешевшало. Ідеться про одяг — на 2,8% та взуття — 0,8%.

Комунальні послуги, за даними Держстату, за рік подорожчали на 3,9%. Зокрема, утримання та ремонт житла — на 23,7%, водопостачання — на 12%, вивезення сміття — на 5,5%, каналізація — на 14,9%, послуги з управління багато-
квартирними будинками — на 6,8%, природний газ — на 3,7%, гаряча вода, опалення — на 1,2%.

На цьому тлі Голова Національного банку Кирило Шевченко попередив, що впродовж трьох років купівельна спроможність гривні знизиться вдвічі, але може бути й більше. Про це він написав наступного дня після того, як міністр фінансів Сергій Марченко назвав інфляцію у 22,2% некритичною.

«Маємо чітко усвідомлювати, що навіть поточні 22,2% споживчої інфляції за рік — це суттєве скорочення, майже на чверть, реальних наявних доходів громадян», — наголосив Шевченко.

Базовий макроекономічний сценарій НБУ передбачає, що загалом у 2022 році інфляція перевищить 30%, наступного року буде приблизно 20% і лише у 2024-му знизиться до однознакового рівня.

«Тобто за ці три роки купівельна спроможність гривні знизиться майже вдвічі», — заявив голова НБУ.

Із заяви очільника Нацбанку зрозуміло, що друкування грошей для фінансування бюджету в умовах війни може закінчитися гіперінфляцією, істотною доларизацією економіки, а в деяких випадках — втратою монетарної незалежності.

Про це свідчить практика інших країн, які у той чи інший період проходили через збройні конфлікти. Про те саме йдеться й у свіжому інфляційному звіті НБУ.

Досвід цих країн різниться, але НБУ виокремлює дві основні закономірності: тимчасова фіксація курсу — дієвий захід для подолання кризових явищ, а масштабна монетизація дефіциту бюджету — ні.

Підсумовував Віктор БОНДАР.