Демографи вже тоді били на сполох, наголошуючи на гендерній диспропорції та переважанням смертності над народжуваністю. Нині ж, після широкомасштабного вторгнення росії в Україну, після численних фактів геноциду проти українців та втрат серед військових, це питання актуальне і поготів. Тож народні депутати підготували та зареєстрували законопроект, який, за їхніми словами, сприятиме захисту природніх прав військовослужбовців на батьківство та збереженню генофонду української нації.

Йдеться про проект закону «Про внесення змін та доповнень до деяких законів України з метою забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство» (№ 8011) авторства групи народних депутатів, серед яких, зокрема, заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, Михайло Радуцький, Дмитро Разумков, Ірина Геращенко, Марія Іонова, Василь Вірастюк та Михайло Цимбалюк.

«Унаслідок збройної агресії рф проти нашої країни захисники та захисниці України отримують поранення, які призводять до втрати ними репродуктивних функцій. Такі поранення позбавляють цих громадян можливостей стати біологічними батьками, що значно обмежує право на батьківство або материнство», — наголошується у пояснювальній записці до законопроекту та водночас зазначається, що чинне законодавство не передбачає можливості безоплатного забору та зберігання статевих клітин.

«Такий стан справ є небезпечним для збереження нації та її генофонду в нинішніх умовах, коли через війну гинуть тисячі дітей, військовослужбовців, цивільних, а понад шість мільйонів українців, переважна більшість з яких жінки та діти, вимушені були залишити Батьківщину», — переконані народні депутати.

Тож метою запропонованого ними законопроекту є створення державних гарантій щодо збереження можливості біологічного батьківства/материнства для захисників та захисниць України у разі отримання ними поранень, які впливають на репродуктивні функції. Крім того, одним із завдань законопроекту є поширення частини гарантій у сфері медичного забезпечення та реабілітаційних заходів, наданих військовослужбовцям, на поліцейських, які виконують службові завдання в районах воєнних дій.

Згідно із розрахунками профільних закладів охорони здоров’я, зазначається у фінансово-економічному обгрунтуванні до проекту, собівартість забору статевих клітин становить майже 450 гривень для чоловіків і майже 1425 гривень для жінок.

«Необхідні медичні обстеження перед забором клітин у здорових громадян можуть бути проведені під час загального проходження військово-лікарської комісії», — стверджують народні депутати та наголошують на тому, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з держбюджету. Покриття витрат на реалізацію цих заходів вони пропонують провести за рахунок перерозподілу коштів державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, економія яких утворилася внаслідок масового виїзду громадян за кордон. Зокрема, фінансування заходів, передбачених Порядком направлення жінок для проведення першого курсу лікування безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій за абсолютними показаннями за бюджетні кошти, який затверджено наказом МОЗ № 579 від 29 листопада 2004 року, і коштів бюджетної програми КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру».

Тим часом на президентському сайті п’ятого серпня було зареєстровано петицію № 22/155070-еп: «Створення державної програми зі збереження та захисту генофонду української нації», авторства Ярослави Нечупій.

«Найкращі сини і дочки нашого народу — цвіт нації — віддають свої життя за свободу й незалежність України. У багатьох із них залишились молоді дружини та чоловіки, а дехто навіть не встиг одружитися й народити дітей. Кожний полеглий український герой — величезна втрата для родини та майбутнього країни загалом», — наголошує авторка петиції та просить створити на законодавчому рівні Державну програму зі збереження та захисту генофонду української нації. В її межах Ярослава Нечупій пропонує, зокрема: надати за державний кошт можливість усім військовослужбовцям репродуктивного віку (чоловікам і жінкам) за власним бажанням зберегти свій генетичний біологічний матеріал у спеціальному банку з метою забезпечення продовження роду у разі їх загибелі чи втрати репродуктивної функції.

Така практика, наголошує авторка петиції, вже існує в інших державах. Зокрема, в США та Ізраїлі, де військові репродуктивного віку перед від’їздом у зони активних бойових дій здають генетичний біологічний матеріал для зберігання й використання в майбутньому.

Запровадження такої програми і справді могло б забезпечити збереження унікальної української генетики й наступність поколінь, а значить, і майбутнього нашої держави.