Майстриня Лариса Кришталь продовжує творити.
Майстриня народилася у Миколаєві. Захопилася живописом у дорослому віці. Основи малюнка опанувала під час вільного відвідування занять дитячої художньої школи. Згодом закінчила курси художників-оформлювачів, але розвиватися творчо їй завадила тяжка хвороба. Саме через неї пані Лариса на тривалий час була вимушена змінити кардинально свої життєві плани. Лікарі ставили невтішний діагноз, але жінка прийняла виклик і почала боротися.
У боротьбі їй на допомогу прийшла творчість. Щоби розвивати моторику рук, майстриня почала опановувати вишивку стрічками. Потім захопилася створенням декоративних різьблених свічок, а згодом - вітражним розписом. Процес одужання вразив лікарів - натхнення і творчість допомогли Ларисі Кришталь досягнути неабияких результатів.
«Коли я вперше зустрілася з майстринею, вона знову була у творчому пошуку. Я запропонувала спробувати мистецтво валяння з вовни, адже це також могло б допомогти процесу одужання. Через деякий час пані Лариса представила перші свої валяні гобелени. Це було чарівне свято квіткового розмаю», - ділиться спогадами про знайомство Валентина Кривцова, голова Культурно-мистецької асоціації «Арт-спокуса».
Завдяки вдалому поєднанню двох технік мокрого та сухого валяння майстриня досягла прекрасного творчого результату. Композиції набувають оригінальної пластики й об'єму. Пишні квіти ніби простягають свої пелюстки та листя до глядачів, намагаючись їх торкнутися. Кольорова палітра гармонійно змінювалася від теплих до холодних відтінків, створюючи невидимий внутрішній рух.
У валяних гобеленах розпускають свої вовняні бутони соняшники і маки, дзвіночки та півонії, ромашки, іриси, айстри. Вся краса квітучого півдня віддзеркалилась у роботах Лариси Кришталь. Її гобелени - окраса будь-якого виставкового заходу, вони зачаровують своєю технікою, надають святкових емоцій та теплої позитивної енергетики.
Валентина Кривцова зустрілася з Ларисою Кришталь наприкінці січня цього року. Тоді майстриня розповіла про нове своє захоплення - виготовлення текстильних ляльок. Перша її іграшка вийшла кумедною, але веселою і доброю.
«Як завжди обговорили плани на майбутнє. А через три тижні почалася війна, - каже Валентина Кривцова. - Від початку повномасштабної війни Лариса перебувала в Миколаєві, до останнього не хотіла виїжджати з міста. Але в серпні була вимушена з родиною переїхати до Німеччини. Усе її життя вмістилося у невеличку валізу біженки. А творчість і натхнення залишились чекати вдома».
Звісно, найбільше бажання майстрині - найскоріше повернутися додому. Адже саме рідне місто здатне повернути мрії та сподівання, натхнення і відчуття щастя.
У роботах художниці - квіткове розмаїття.
Фото з відкритих джерел.
