Та раптом з'ясувалося, що омріяної безпеки немає і для самих колаборантів. У Херсоні серед білого дня ракета прилетіла точнісінько у будівлю обласного Апеляційного суду, зруйнувавши її верхню частину. До того ж розташована ця будівля не на якихось задвірках, а поруч із Площею Свободи, де до війни були Херсонська облрада та облдержадміністрація. Туди орки "заселили" керівництво своєї ВЦА та каральні структури, де українських патріотів піддавали тортурам. А клерки військово-цивільної адміністрації облаштувалися у суді, і саме там відбувалося "совєщаніє глав адміністрацій муніципальних округов".

Мабуть, його учасники теж гадали, що присутності озброєної охорони буде досить, аби почуватися спокійними та безтурботними. Однак помилялися: після вибуху присипані пилюкою учасники "совєщанія" (ті, хто вижив) кинулися врозтіч, як миші. А "пильні охоронці" так і залишилися лежати без руху на газонах. Факт показовий, і він наочно доводить, що безпечних місць у Херсоні для зрадників та "асвабадітєлєй" не залишилося зовсім. До речі. За день до обстрілу ВЦА "прилетіло" й по будівлі Школи вищої спортивної майстерності на житловому масиві Корабел, також захопленою орками під свою казарму. Загиблих і там вистачало. Але ті вояки, хто вижив, так волали з-під уламків, що ті крики чули перехожі з протилежного боку Острівського шосе!