У Верховній Раді представлено поданий урядом проект закону про Державний бюджет України на 2023 рік (№ 8000).
Міністр фінансів Сергій Марченко (на знімку внизу), який представляв документ, наголосив, що Державний бюджет 2023 року — це бюджет воюючої країни, яка вже понад півроку зазнає колосальних збитків через повномасштабне воєнне вторгнення рф на територію України. Саме тому урядом закладено збільшене фінансування сектору безпеки та оборони на рівні 17,8 відсотка ВВП, що втричі більше, ніж передбачав Держбюджет-2022.
Загальна сума доходів Держбюджету-2023 прогнозується на рівні 1 279,1 мільярда гривень (загальний фонд — 1 146,6 мільярда гривень та спеціальний — 132,5 мільярда гривень). Видатки Держбюджету та надання кредитів плануються в обсязі 2 573,4 мільярда гривень (загальний фонд — 2 268,5 мільярда та спеціальний — 304,9 мільярда гривень). До найважливіших пріоритетів проекту Держбюджету на 2023 рік належать: національна безпека та оборона (1 141,1 мільярда гривень, або 17,8 відсотка ВВП); охорона здоров’я (175,7 мільярда гривень); освіта (155 мільярдів гривень); пенсійне забезпечення та соціальний захист (403,4 мільярда гривень); підтримка ветеранів війни (6,8 мільярда гривень); резервний фонд (17,3 мільярда гривень); Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (19 мільярдів гривень); Фонд розвитку підприємництва (16 мільярдів гривень); надання грантів бізнесу (1,37 мільярда гривень).
Дефіцит бюджету уряд прогнозує на рівні 20 відсотків ВВП, перекриття якого заплановано за рахунок державних запозичень в обсязі 1 686,8 мільярда гривень. Проект Держбюджету передбачає, що мінімальна зарплата з 1 січня 2023 року становитиме 6 700 гривень на місяць, а прожитковий мінімум на одну особу — 2 589 гривень на місяць.
Голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Юрій Арістов наголосив, що «це бюджет задля Перемоги». Водночас він зауважив, що у державному кошторисі максимально збережено видатки на соціальний захист, зокрема, на пенсії, субсидії, підтримку внутрішньо переміщених осіб та малозабезпечених.
Тепер народні депутати та парламентські комітети матимуть можливість подати свої пропозиції до проекту Держбюджету на 2023 рік. У зв’язку з цим Юрій Арістов закликав колег, щоб їхні пропозиції відповідали теперішнім реаліям, були належно обґрунтованими та збалансованими. «Ми спільно маємо забезпечити якнайшвидше прийняття головного фінансового документа України на наступний рік», — зазначив голова бюджетного комітету.
У другому читанні та в цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (щодо використання коштів державного дорожнього фонду, № 7669). Документом пропонується викласти у новій редакції статтю 38 закону, передбачивши, що у 2022 році до 50 відсотків коштів дорожнього фонду можуть спрямовуватися на будівництво та реконструкцію міжнародних автомобільних пунктів пропуску з країнами Європейського Союзу.
Ще одне положення цього законопроекту передбачає збільшення на 2 мільярди гривень видатків резервного фонду та державних внутрішніх запозичень з відповідним збільшенням граничних обсягів державного боргу та дефіциту державного бюджету. На думку авторів законопроекту, ці зміни дадуть змогу забезпечити виконання необхідних дорожніх робіт, включно з проведенням аварійно-відновних робіт на зруйнованих ділянках доріг і штучних спорудах, що сприятиме забезпеченню оборони і безпеки, а також здійсненню військових та інших перевезень.
Народні депутати 272 голосами підтримали постанову про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з черговим етапом ескалації безпекової ситуації у світі, спровокованої останніми рішеннями злочинної влади російської федерації. У документі, зокрема, наголошується, що уже понад півроку Україна та її народ героїчно борються з цинічним повномасштабним вторгненням російської федерації, що супроводжується безпрецедентними за своєю жорстокістю воєнними злочинами і злочинами проти людяності — актами геноциду українського народу.
«Російська федерація, вчиняючи широкомасштабну збройну агресію проти України, продовжує анексію тимчасово окупованих територій України шляхом проведення так званих референдумів», — йдеться у заяві та наголошується, що Верховна Рада України вважає незаконними рішення окупаційних адміністрацій рф на тимчасово окупованих частинах територій Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей щодо проведення псевдореферендумів про приєднання до російської федерації, що зухвало порушує основні норми та принципи міжнародного права, Конституцію України та чинне законодавство, а також спрямовано проти суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.
Верховна Рада наголошує, що рішення президента рф про оголошення часткової мобілізації демонструє поглиблення та розширення злочинних намірів російської влади щодо України.
У зв’язку з цим та в розвиток своїх попередніх заяв щодо збройної агресії російської федерації проти України Верховна Рада: наголошує на невід’ємному праві України на захист свого суверенітету і територіальної цілісності, засуджує організацію та проведення будь-яких незаконних референдумів на тимчасово окупованих територіях України і закликає світову спільноту не визнавати їхні результати, а також дати належну оцінку таким діям рф, закликає світове співтовариство вжити всіх можливих заходів з метою застереження держави-агресора та її вищого політичного керівництва щодо організації і проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованих територіях України, результати яких будуть нікчемними, вимагає притягнення рф, її політичного та військового керівництва до відповідальності за порушення міжнародного права і скоєння воєнних злочинів, злочинів проти людяності — геноциду українського народу, закликає запровадити додаткові жорсткі секторальні, фінансові та персональні санкції проти рф та її керівництва з метою зупинення її збройної агресії проти України та запобігання подальшій ескалації загроз безпековій ситуації в Європі, закликає уряди та парламенти іноземних держав-партнерів сприяти зміцненню обороноздатності, економічної і фінансової стабільності України та збільшити надання комплексної, у тому числі оборонної та військово-технічної допомоги.
Також підтримано проект постанови про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону «Про правовий режим воєнного стану» (№ 8054).
Парламентарії ухвалили в цілому законопроект про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, № 7668-д), який передбачає повернення акцизного податку на пальне та газ (100 євро/1000 літрів на бензин і дизель та на скраплений газ — 52 євро/1000 літрів. Це рішення підтримали 255 народних депутатів.
Також у цілому ухвалено законопроекти: про внесення змін до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України
(№ 3663); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці (№ 6067); про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні
(№ 5795); про внесення змін до деяких законів України щодо виплати грошової винагороди ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань (№ 7295); про внесення зміни до статті 12 Повітряного кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (№ 7559); про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду (№ 5120).
У першому читанні підтримано законопроект про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду (№ 6458). Уряд, який вніс цю законодавчу ініціативу, звертає увагу, що в Україні діє Закон від 22 грудня 2006 року «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», який на практиці виявився недієвим, зокрема, через відсутність державного фінансування. Саме тому цей документ пропонується визнати таким, що втратив чинність, та ухвалити новий закон, оскільки проблема застарілого житлового фонду не тільки нікуди не зникла, але стала ще гострішою. Наприклад, ще станом на 2019 рік на території України до застарілого житлового фонду було віднесено понад 30 тисяч багатоквартирних житлових будинків. Законопроектом № 6458 також передбачається внесення змін до Закону «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
Ще один, підтриманий у першому читанні законопроект, — про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від cплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно (№ 7632) — має забезпечити справедливий підхід до визначення періоду, з якого припинятиметься нарахування та сплата податку на таке нерухоме майно. При цьому від сплати податку звільнятиметься нерухоме майно, незалежно від включення відповідної території до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих територій, адже руйнувань внаслідок ракетних обстрілів зазнають об’єкти по всій території України. З цією метою до Податкового кодексу України пропонується включити норму про ненарахування та несплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з місяця, в якому відбулося руйнування об’єкта, що підтверджується актом огляду об’єкта, складеного органом державної влади чи місцевого самоврядування.
Підтриманий у першому читанні законопроект про внесення змін до статті 1 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» (№ 6482) має вдосконалити процедуру взяття жінок на військовий облік. Автори законопроекту звертають увагу, що згідно з чинним законодавством жінки, що мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я і віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних. Отже, з наказу Міністерства оборони України від 11.10.2021 року «Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних» випливає, що на військовий облік повинні стати мільйони українських жінок віком від 18 до 60 років. На думку кількох десятків народних депутатів, які внесли законопроект № 6482, зараз цей наказ фактично неможливо виконати, зокрема, з огляду на кадрове забезпечення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Тож це спричинить накладання штрафів на жінок, що не змогли вчасно стати на військовий облік, та, відповідно, виникнення зайвого соціального напруження й формування негативного ставлення до військового обов’язку. У зв’язку з цим законопроектом пропонується визначити, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з медичною діяльністю, беруться на військовий облік військовозобов’язаних. Решта жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, можуть стати на військовий облік добровільно.
Верховна Рада підтримала постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата Дмитра Шенцева.
