Учора, 22 вересня, швидше зустрітися у Бахчисараї можна було побажати голові Меджлісу кримськотатарського народу, народному депутату Рефату Чубарову (на знімку), якому виповнюється 65 років.
Його біо-графія, як і багатьох кримських татар його покоління, починається у Середній Азії. Він народився 22 вересня 1957 року у Самарканді, що в Узбекистані. Далеко від рідного Криму його родина опинилася через депортацію 1944-го, коли за два дні увесь народ вивезли з півострова. За підрахунками вчених, під час дороги та у перші роки життя у спецпоселеннях вмерли майже 50 відсотків депортованих.
Власне, значну частину свого життя Рефат Чубаров присвятив боротьбі за повернення до Криму. Це були нелегкі роки, але їхнім результатом стала перемога. Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років кримські татари таки повернулися на півострів. Рефат Чубаров брав у цьому процесі активну участь. У 1990—1991 роках він був членом Державної комісії з проблем кримськотатарського народу при Раді Міністрів СРСР. Паралельно у 1989—1991 роках був заступником голови
Організації кримськотатарського національного руху, а з 1991-го по 1993 рік очолював цей рух.
Крім того, з 1991-го він став членом Меджлісу кримськотатарського народу. Тут варто нагадати, що ж це за орган і чому він такий важливий для кримських татар.
Вищим повноважним органом цього корінного народу є Курултай. Це фактично великі народні збори, які збираються раз на п’ять років та на яких представлено делегатів від кожного куточка Криму. Нині через окупацію проведення Курултаю неможливе. Востаннє він збирався 2013 року. Але працювати постійно такий орган, природно, не може, тому Курултай обирає виконавчий орган — Меджліс, до нього входять 33 члени. Саме Меджліс має розв’язувати усі нагальні проблеми народу.
2013 року Рефат Чубаров став головою Меджлісу. Він очолив цей орган в один з найдраматичніших моментів історії кримських татар. 2014-го росія тимчасово окупувала півострів, і Меджліс чітко окреслив свою позицію: Крим — це Україна. За це більшість його членів були вимушені виїхати з АРК, а ті, хто залишився, як-от Наріман Джелял, потерпають від переслідувань. До слова, 21 вересня Нарімана Джеляла засудили до 17 років ув’язнення. Ба більше, 2016-го росія визнала Меджліс терористичною організацією. Це, певно, уперше представницький орган визнано терористичним... Але, як ми впевнилися протягом останніх років, немає такого дна, яке б не пробила росія. Власне, одним з етапів пробивання цього «дна» була заборона на в’їзд до Криму для Рефата Чубарова та Мустафи Джемілєва — лідерів кримськотатарського народу. Крім того, за активну політичну діяльність та відданість своїй справі та народу росія відкрила проти Рефата Чубарова кримінальні справи та внесла до списку терористів й екстремістів. Сам він ставиться до такого переслідування як до визнання власних успіхів та ще наполегливіше продовжує боротьбу — тепер за визволення рідного Криму від окупантів.
Прикметно, що цими днями Рефат Чубаров продовжує активно працювати. Нині він перебуває у Нью-Йорку у складі української делегації на сесії Генеральної Асамблеї ООН.
