На знімку: заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк долучилася до комітетських слухань з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим в умовах російської агресії.
У Комітеті Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних менших і міжнаціональних відносин відбулися комітетські слухання на тему «Деокупація та реінтеграція тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя: нові виклики в умовах широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України». Слухання відбувалися на трьох інформаційних платформах. Перша із них стосувалася поточної ситуації після широкомасштабного вторгнення. Говорили також про те, як виконується план заходів з реалізації стратегії деокупації та реінтеграції Криму. Дискусії велися й на предмет першочергових кроків після деокупації.
Та головною темою дискусій стала підготовка до першого парламентського саміту міжнародної Кримської платформи, який відбудеться наприкінці жовтня цього року в столиці Хорватії – Загребі.
Серед ініціаторів проведення комітетських слухань – Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко. «Нам важливо не просто пам'ятати про Крим, а й щодня робити щось для того, щоб пришвидшити день повернення півострова в нашу родину», – сказав він, відкриваючи захід. Проведення парламентського саміту Олександр Корнієнко назвав «дуже важливим розвитком Кримської платформи, започаткованої Президентом Володимиром Зеленським у 2021 році». «Уже тоді, під час інавгураційного саміту, ми говорили з колегами, з президентами, головами урядів та делегацій про те, що така ініціатива точно повинна мати парламентський вимір. Адже парламент у демократіях, а ми, на щастя, є демократією, виступає серцем країни, в якому завжди відображаються всі суспільні настрої та переживання». Нині Україна багато працює над тим, щоб у парламентах Євросоюзу створювалися групи підтримки Кримської платформи, повідомив О. Корнієнко. А також над створенням окремої мультикраїнної групи, яку умовно назвали U4C, на зразок вже наявної U4U (Uniting for Ukraine). О. Корнієнко подякував усім, хто працює над проведенням жовтневого саміту. А особливо – хорватській стороні.
Теми, які обговорюють на Кримській платформі, залишаються практично незмінними, зауважив Перший заступник глави парламенту. Але, на його думку, їх важливо проговорювати. Адже багато чого, що нам здається очевидним у плані Криму, для міжнародних партнерів відкривається як несподіванка. «Ми з 2014 року говорили, що це буде військова база, але нам казали, що «ні, давайте домовлятися». Ми казали з 2015 року, коли почалися перші арешти, що далі будуть репресії та масові арешти. На це теж закривали очі. Далі пішла тема про екологію. І тепер виявляється, що це дуже всіх непокоїть. Тому прийшов час звірити зі світом годинники щодо питання Криму. І ми дуже часто нині чуємо обнадійливі думки з боку світової спільноти. Думаю, це обов'язково дасть свої результати. Навіть у найближчому часі». О. Корнієнко висловив сподівання на те, що проведення саміту, створення мережі груп підтримки та однієї об'єднаної групи дозволить вийти на конкретні рішення парламентів, які нам допомагатимуть. Це можуть бути, в тому числі, й політичні заяви. Їхню роль не варто применшувати, бо поки що і їх немає, зауважив політик.
Проведення слухань в українському законодавчому органі влади напередодні саміту дозволить створити певний гайд (путівник) англійською мовою в електронному варіанті. Наша делегація зможе презентувати його міжнародним колегам. До матеріалів слухань додадуть також інші матеріали, зокрема, свідчення самих кримчан про те, як вони живуть і що відбувається на півострові. У цьому контексті О. Корнієнко нагадав про судилище, яке відбулося цієї середи над Наріманом Джелялем, і якому дали 17 років за те, що він побував на першій Кримські платформі. «Було звернення Верховної Ради щодо несправедливості цих арештів. Нашого колегу арештували одразу після повернення з Кримської платформи. І це був дуже зрозумілий хід з боку росії. Тому давайте ще раз звернемо увагу світового співтовариства. Можливо у неформальній формі, від комітету, звернемося до парламентів світу з приводу незаконних і неправових дій стосовно наших громадян у Криму з боку російської федерації».
Актуальність комітетських слухань відзначила й заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк. Із огляду на кількість учасників слухань, вони фактично відбуваються у парламентському, а не лише в комітетському вимірі, зауважила вона. «Ми всі мусимо констатувати: повномасштабна війна росії проти України чітко продемонструвала, що деокупація Криму має велике значення не лише для України, а й для всієї Європи, – сказала О. Кондратюк. – І для регіональної безпеки, і для стабільності, й для глобальної продовольчої безпеки. Все більше наших партнерів усвідомлюють необхідність зупинити агресора та притягнути його до відповідальності». Політик висловила переконання в тому, що це заслуга, в тому числі, й діяльності Кримської платформи, на базі якої було успішно проведено два міжнародних саміти за участю світових і європейських лідерів. Саме формат Кримської платформи дозволив перешкодити росії зняти питання деокупації Криму зі світового порядку денного, як такого. А завдяки нашим Збройним Силам тепер питання звільнення півострова вже не винесуть за жодні дужки, переконана О. Кондратюк.
Заступниця глави парламенту зазначила, що із самого початку заснування Кримської платформи обстоювала посилення цього формату саме за рахунок парламентської дипломатії. «Ми маємо величезний потенціал для просування цієї платформи серед європейських парламентів, – каже вона. – Це дуже дієво, саме з огляду на той факт, що більшість країн Євросоюзу – це парламентські республіки». О. Кондратюк розповіла, що протягом останніх восьми місяців спільно з колегами відвідала з робочими поїздками з десяток країн ЄС. «Ми єдиним активним фронтом адвокували надання Україні статусу кандидатства на членство в ЄС. І серед наших друзів та партнерів з європейських парламентів також під час зустрічей високого рівня з президентами, прем'єрами, спікерами звучало саме питання Кримської платформи», – повідомила вона.
«Ми всі покладаємо значні сподівання на перший парламентський саміт, який готується до проведення 25 жовтня в Загребі, – зауважила О. Кондратюк. – Ми активно до нього готуємося і дякуємо нашим хорватським колегами за ініціативу, яку вони виявили. Цей саміт започаткує парламентський вимір міжнародної Кримської платформи. Дай Боже, щоб це був видимий публічний результат попередньої парламентської дипломатичної роботи. Тут я хочу відзначити й профільні комітети Верховної Ради, і наші групи дружби та міжфракційне об'єднання «Кримська платформа». Заступниця глави парламенту поінформувала, що до участі в саміті в Загребі запрошено 180 гостей із 130 країн. У тому числі, це й керівники парламентів та парламентських асамблей. О. Кондратюк висловила сподівання, що наприкінці роботи саміту буде прийнято спільну заяву. А однією з головних тем обговорення має стати питання захисту прав людини в Криму.
Звільнення Криму є одним з ключових завдань для всіх органів влади. На цьому наголосив перший заступник голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Максим Ткаченко. «Протягом років напрацьовувалися основні підходи реінтеграції Криму та приймалися стратегічні документи. Зокрема, Стратегія деокупації та реінтеграції, які визначали політику держави в цьому напрямі. З початку повномасштабної збройної агресії росії проти України роль та місце АР Крим у прямому воєнному протистоянні набули нових акцентів – Крим став ключовим плацдармом для нападу росії на півдні нашої держави, плацдармом, який ретельно готувався протягом майже восьми років його окупації», – сказав він.
Народний депутат наголосив, що комітет під час слухань хоче зрозуміти позицію органів державної влади, наукових і міжнародних організацій та громадськості, з приводу того, якими вони бачать перші кроки на шляху деокупації та реінтеграції Кримського півострова в нових реаліях.
Учасники комітетських слухань.
Постійна представниця Президента в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева акцентувала на тому, що війна в Україні почалася саме з півострова. Світовий порядок припинення порушень прав людини на цій території настане тільки тоді, коли її повністю деокупують, переконана вона. У цьому контексті особливу вагу мають заяви глави держави про те, що Україна не піде на жодні компроміси щодо територіальної цілісності й сама вирішуватиме, як звільняти свої землі. Росія приходила в Крим з уже готовими рішеннями, зауважила Т. Ташева. Ми так само маємо розуміти, що після деокупації території відбуватиметься довгий процес реінтеграції, вважає вона. І тому дуже важливо вже нині думати про те, що робити після того, як перші українські військові ступлять на землю півострова.
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко запевнив, що комітет, який він представляє, готовий долучитися до роботи парламентського саміту в частині, яка стосується предмета відання комітету, та до напрацювання за результатами слухань комплексного законопроекту, який би регулював весь блок питань. Тема повернення Криму має бути в міжнародному порядку денному щодня і нині так воно і є, запевнив А. Клочко. А міжнародна Кримська платформа сприяє цьому на всіх можливих рівнях. Одне із важливих завдань, яке постане перед Україною після повернення Криму, в тому числі, в рамках наших міжнародних зобов'язань – це відновлення місцевого самоврядування. За словами А. Клочка, воно має стати важливою складовою стратегії реінтеграції тимчасово окупованої території АРК та Севастополя. Стратегія має включати такі питання, як визначення на законодавчому рівні процедури процесу повернення півострова в правове поле України, подальшого політико-правового статусу автономії, обсягу та змісту повноважень місцевого самоврядування, ролі та участі в місцевому управлінні курултаю та Меджлісу кримськотатарського народу, відновлення прав власності наших громадян тощо.
Співголова парламентського міжфракційного об'єднання «Кримська платформа», яке об'єднує в Верховній Раді понад чотири десятки народних депутатів, Вадим Галайчук зауважив, що в рамках діяльності цього об'єднання ведеться активна законодавча робота, в тому числі, й для просування Кримської платформи. Нині в пріоритеті вісім законопроектів, які мають намір «інтенсивно просувати», сказав парламентарій. За його словами, основні зусилля на зовнішньополітичному фронті – робота над тим, щоб Європейський парламент оновив свої резолюції стосовно України та Криму.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголошував на тому, що нині в Криму створено тотальну систему залякування місцевого населення – можна потрапити за грати навіть за непублічну підтримку України. Українцям забороняють використовувати українську мову, мілітаризують дітей, проводять політику примусової паспортизації, незаконний призов наших громадян до лав російської армії, кримських лікарів змушують надавати допомогу російським солдатам на українських окупованих територіях... Це аж ніяк не повний перелік порушень, які нині фіксуються на території Кримського півострова, каже Омбудсмен. І такі системні порушення прав людини триватимуть. «Ми це показуємо, а світ повинен розуміти, що таке поняття, як Женевська конвенція, міжнародне гуманітарне право для росії не існує. Ця держава всіма своїми діями підкреслює, що не має наміру дотримуватися міжнародного світопорядку. І світ має це нарешті побачити і реально діяти. Хоча би виключивши рф зі складу ООН, щоби заблокувати використовувати своє право вето в Радбезі цієї організації», – наголосив Д. Лубінець.
«Україна показала всьому світові, як треба захищати свої території, – наголосив Омбудсмен. – Як виявилося, на жаль, іншого виходу, ніж створення сильної армії не існує, хоч всі ми й покладалися на міжнародний правопорядок. Ми постійно шукали політико-правовий шлях повернення нашого Криму. Але все це виявилося недієвим. Тому хочу подякувати нашим ЗСУ». «З Криму це розпочалося і Кримом закінчиться. Ми своїх там не покинемо і точно повернемо», – резюмував Уповноважений з прав людини.
