Україна розгорнула кампанію з виключення росії з Радбезу ООН. На цьому під час телемарафону наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко. 
«Триває дипломатична робота щодо виключення. Декілька днів тому, коли розпочалась Генасамблея ООН, ми почули з вуст деяких лідерів, зокрема, голови Євроради Шарля Мішеля, заяви на підтримки України. Думаю, це знайде своє відображення буквально на найближчому засіданні Радбезу ООН, яке ініціювала Україна для обговорення псевдореферендумів. Ми й надалі над цим працюватимемо», — зазначив політик, додавши: «Ми з колегами у парламенті ініціювали звернення до світових інтелектуалів, таких як Тімоті Снайдер, Френсіс Фукуяма, щодо роз’яснення і запуску дискусії на рівні мислителів — чи росія взагалі має право там знаходитися». Бо незаконно привласнивши собі місце СРСР, росія й далі не зважає на жодні міжнародні правила. Тому юридична оцінка цих дій обов’язково настане — це лише питання часу.

Відповідаючи на уточнююче запитання: скільки часу ж може піти на цей процес, Олександр Корнієнко зауважив, що все залежатиме від того, наскільки світ буде готовий визнати, що росія веде загарбницьку війну, порушує права людини та анексує чужі території. «Всі країни мають консолідуватися. Не думаю, що комусь у світі подобається, що відбувається «брязкання» ядерною зброєю, захоплення територій, псевдореферендуми тощо. Навіть країни, які демонстрували нейтральність, упевнений, не без впливу росії, все більше схилятимуться до позиції, яку займають наші основні партнери в усьому світі, які наголошують, що це війна, яку потрібно зупиняти. Всі розуміють, що у сучасному правовому світовому полі немає місця шантажу, який влаштувала росія. Тому тут питання часу і юридична оцінка дій росії обов’язково буде».

За словами Олександра Корнієнка, коли росія позбудеться постійного місця в Радбезі ООН, вона не зможе ветувати будь-які рішення, зокрема ті, які спрямовані на справедливу оцінку ситуації в Україні. «Адже ми пам’ятаємо, що росія ветувала всі рішення, пов’язані з Кримом у 2014 році, щодо ситуації на Донбасі й робить це далі. Важливий також і символічний елемент такого рішення, адже росія стане країною-вигнанцем. Не думаю, що в такої країни є перспективи в подальшому зберігати паритети в торгівлі, взаємодії з іншими країнами. А там уже недалеко й до визнання росії країною—спонсором тероризму, про що наші партнери нині обережно говорять, але ми давно вимагаємо», — сказав він, зауваживши, що зараз в принципі багато говорять про необхідність реформування Радбезу ООН, тому важливо, щоб у процесі цього реформування було враховано роль України як форпосту безпеки в Європі.

Важливим завданням на найближчий час також є виконання низки вимог ЄС в контексті подальшої євроінтеграції України. Перший заступник Голови Верховної Ради повідомив, що, зокрема, йдеться про ухвалення в другому читанні та цілому законопроекту про медіа та про імплементацію аудіовізуальних директив. «Колеги внесли понад дві тисячі поправок до законопроекту про медіа, тому будемо вивчати, чи це поправки по суті, чи там є елементи поправочного спаму. Проте думаю, що порозуміння ми знайдемо, адже це законопроект, спрямований на євроінтеграцію», — сказав Олександр Корнієнко. Також він нагадав, що іще один законопроект — про національні спільноти — нині проходить експертизу в Раді Європи і найближчими днями очікується висновок щодо цього документа. «Ми завершили всі питання щодо призначення членів Вищої ради правосуддя, але ще є друге читання по законопроекту про конституційну процедуру. Якщо говорити про дати, то, думаю, жовтень на всі ці завдання піде і десь на початок-середину листопада ми вийдемо на фінішну пряму. Це те, що стосується Верховної Ради», — уточнив політик.

Крім того, в жовтні очікується ухвалення чи не найскладнішого бюджету країни на 2023 рік, адже потрібно витримати баланс між обороною, безпекою та соціальними стандартами. «Основні статті кошторису — це оборона, безпека та підтримка соціальних стандартів навіть із їх невеликим збільшенням. Буде індексація пенсій, а з грудня збільшиться мінімальна зарплатня. Не плануються великі капітальні видатки, потужні видатки розвитку, але поряд із цим закладено кошти на кредитування за програмою 5-7-9% та на розвиток у деяких галузях. Звичайно, нам би хотілось, щоб і на місцеве самоврядування більше спрямовувалося видатків, і на підтримку територій. Але в міру того, яку ми, можливо, будемо отримувати наступного року додаткову допомогу з боку партнерів, якісь видатки будемо збільшувати. А нині наше завдання — прийняти абсолютно адекватний, збалансований бюджет воєнного часу. Дуже сподіваюсь, що колеги з опозиції та правлячої партії це розуміють», — сказав Олександр Корнієнко, висловивши переконання, що світ не залишить нашу державу в такі складні часи: «Ми побачили за ці сім місяців, що світ з нами. Європа, Америка чітко виконують свої обіцянки і зобов’язання. Понад половина коштів, що надходять — грантові. Тобто ті, які не потрібно буде повертати. І їхня кількість постійно збільшується».