Михайло Гребенник під час волонтерської діяльності.

Але тепер чоловік відроджує власну справу на Вінниччині.

Михайло є спадковим бджолярем. Його предки займалися бджільництвом з 1798 року, а сам Гребенник долучився до створення власної пасіки приблизно з 2000 року. Справи йшли дедалі успішніше, і мед під торгівельною маркою «Своя пасіка» знали далеко за межами Луганщини.

Михайло був активним учасником фестивалів виробників крафтової продукції, що проводились за підтримки USAID. Долучався й до місцевого фестивалю «Луганщина єднає», який організовувався департаментом міжнародної технічної допомоги Луганської облвійськадміністрації.

У подальших планах підприємця було експортувати мед до Японії — торік він навіть відправив тестові зразки продукції, збираючись співпрацювати з торговельними мережами...

Втім, повномасштабне вторгнення рф перекреслило всі задуми бджоляра. 24 лютого 2022 року «Своя пасіка» припинила свою діяльність, а прихід «руского міра» позбавив Михайла Гребенника всіх тих надбань, що накопичували кілька поколінь його родини. Усі вулики, бджолосім’ї, приладдя та мед залишилися в окупації.

Переїхавши із загарбаної ворогом місцевості, Михайло зайнявся волонтерством. Він допомагав людям евакуюватись із районів бойових дій та доправляв на власній вантажівці гуманітарну допомогу нужденним. Чоловік взаємодіяв із Луганською обласною асоціацією людей з інвалідністю. Доки обласний центр залишався підконтрольним українській владі, Гребенник возив із Дніпра до Сєвєродонецька продукти, засоби гігієни мешканцям, що ховалися від обстрілів в укриттях. Після подальшої окупації краю ворогом чоловік перейшов до розвезення гуманітарної допомоги по населених пунктах Донеччини.

Через певний час партнери з Вінниччини запропонували бджоляреві кілька вуликів. Ще кілька вуликів Михайло й сам змайстрував власними руками. Нині на його новій пасіці — 35 вуликів, які розташовані неподалік Вінниці серед лісу.
Михайло Гребенник упевнений, що невдовзі, після вигнання ворога, він та інші підприємці, що змушені були рятуватись від війни в інших регіонах, зможуть повернутись на Луганщину. «Будемо куштувати смачний мед у себе вдома. Переможемо!» — каже чоловік із оптимізмом та упевненістю, що скоро відновить улюблену справу в себе на Біловодщині й продовжить велику родинну історію бджільництва.


«Своя пасіка», що роками розвивалась, відновить довоєнні обсяги й після вигнання ворога з Луганщини (знімки зроблено до 2022 року).

Фото департаменту міжнародної технічної допомоги Луганської ОВА.