На першу неформальну зустріч їх запросив голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш (на знімку).
Говорили і про те, як облаштувалися на дубенській землі, як працюється в місцевих закладах освіти.
Влада Садуло ще донедавна працювала вчителем хімії в одній із санаторних шкіл Маріуполя. Педагог з багаторічним стажем із сумом згадує свою школу, в яку якраз перед війною закупили новітнє обладнання і яку росіяни пере-
творили на згарище. Так само, як і будинок, в якому жила з родиною. Нині Влада Володимирівна — вчитель хімії в Дубенському ліцеї № 1.
Мріє повернутися до рідного Харкова і молодий реабілітолог Ірина Феніч. До війни вона працювала фізичним терапевтом в Регіональному клінічному центрі медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Гіппократ» Харківської обласної ради. Рятуючись від ракетних ударів росіян, з маленькою донечкою на руках вони змушені були втікати в нікуди. Завдяки знайомим, зупинилися в Дубно. Ірина праце-
влаштувалася реабілітологом в Інклюзивно-ресурсний центр Дубенської міської ради.
Асистентом вчителя в Дубенському ліцеї № 6 працює Віта Балюк. Вчителька англійської мови з Херсонщини, рятуючи себе і дітей, приїхала до родини в Дубно. Чоловік залишився захищати Україну в лавах Збройних Сил.
— Кожна з цих трьох історій — це насправді історія тисяч і тисяч українських родин. Це розпач і біль. Водночас — це надія. Адже всі ці люди мають великі сподівання, що після Перемоги повернуться до своїх рідних домівок, до своїх рідних шкіл.
Тому сьогодні дуже важливо підтримати наших переселенців. Адже наша увага, розуміння та допомога — це найперше, чим ми можемо поділитися, — переконаний голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш.
Сьогодні в різних громадах Рівненської області працюють 15 педагогів — внутрішньо переміщених осіб. Вони надають освітні послуги в Рівненській, Зорянській, Бокіймівській, Здолбунівській, Корецькій та Дубенській ТГ.
Фото автора.
