Оголошуючи «часткову мобілізацію» в росії, путін укотре погрожував усім ворожо налаштованим до рф натиснути на «червону кнопку». Ще в перші дні широкомасштабного вторгнення в Україну кремль перевів свою ядерну зброю у стан підвищеної боєготовності. А путінські війська на окупованих територіях не припиняють акти тероризму на атомних станціях. Як Україна може протидіяти ядерному тероризму рф? Чи здатні наявні норми міжнародного права та міжнародні інституції (МАГАТЕ, ООН тощо) вплинути на країну-агресора і не допустити катастрофи? На ці запитання «Голосу України» відповідає голова Національної комісії з радіаційного захисту населення України при Верховній Раді, народний депутат Олександр Копиленко (на знімку):

— У вашому запитанні вже міститься відповідь. На жаль, наявні механізми, передбачені міжнародним правом, не спрацьовують, а ті міжнародні організації, які ви назвали, (ООН, МАГАТЕ), не здатні реально вплинути на агресора. Згадайте тільки, скільки знадобилося часу, щоб Генеральний директор МАГАТЕ нарешті відвідав Запорізьку АЕС, і чи мало це якісь наслідки. Слід бути реалістами і розуміти можливості впливу росії з її потужною атомною галуззю на таку інституцію, як МАГАТЕ. Питання виключення росії з Ради Безпеки ООН та взагалі цієї організації, як колись СРСР було виключено з Ліги Націй через агресію проти Фінляндії, — це окрема тема.

Гадаю, що реальним засобом впливу на росію як державу-агресора і ядерного терориста є консолідована позиція держав — членів ядерного клубу.

У заяві Верховної Ради України від 21 вересня у зв’язку з черговим етапом ескалації безпекової ситуації у світі, спровокованим останніми рішеннями злочинної влади російської федерації, йдеться, зокрема, «світ має усвідомити, що існує реальна загроза пошкодження ядерних об’єктів України внаслідок збройної агресії російської федерації, що є несумісним з нормами міжнародного атомного права, вимогами ядерної та радіаційної безпеки».

— Чи передбачає міжнародне право покарання за такі злочини? Які законодавчі норми з ядерної безпеки діють у країнах ЄС? Прокоментуйте законопроекти (№ 5860, № 6425, № 3869), які парламент нещодавно ухвалив у першому читанні.

— Я б розділив це запитання на два. По-перше, є щонайменше 10 конвенцій, які стосуються ядерної безпеки. Насамперед це Міжнародна конвенція про боротьбу з актами міжнародного тероризму 2005 року. Слід також згадати конвенції про ядерну безпеку (1996) і про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок. Та проблема полягає в іншому — реальній здатності сучасного міжнародного права зупинити державу — ядерного терориста.

Що ж до законопроектів, які ви згадали, то вони вносять зміни до двох чинних актів — про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку, а також про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії. Але вони стосуються виключно внутрішніх аспектів використання ядерної енергії, зокрема, ними уточнюються визначення ядерних установок, функції експертів з радіаційної безпеки, деякі аспекти порядку ліцензування в цій галузі. Я б назвав їх прикладом класичної відомчої законотворчості.

— Яких заходів мають вживати державні та місцеві органи влади для обізнаності громадян щодо різного роду загроз, у тому числі радіаційної, та дій у разі їх виникнення?

— Справді слушне запитання, беручи до уваги нашу традицію самолікування. От і нині у Києві вже випили майже всі йодисті препарати, хоча в цьому не було жодної необхідності. А якщо серйозно, то нещодавно як голова Національної комісії з радіаційного захисту населення я відвідав Хмельницьку АЕС і переконався в тому, наскільки злагоджено, професійно і вмотивовано працює колектив станції.

На засіданні нашої Національної комісії, що відбулося минулого тижня, розглядали план невідкладних заходів з покращення реагування на ядерні та радіаційні надзвичайні ситуації у воєнний час. Адресат цього плану — РНБО. У засіданні взяли участь представники майже всіх «профільних» відомств, зокрема МОЗу, МВС, СБУ, ДСНС. Здавалося б, це стандартна фраза, але дискусія показала, наскільки наші гості, а відповідно — й ті установи, які вони презентують, обізнані у своїй справі і перебувають у належній готовності.

Фото зі сторінки Олександра Копиленка у Фейсбуці.