Відповідний законопроект «Про внесення змін до підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (№ 8079) уже зареєстровано у парламенті.
Авторами цієї законодавчої ініціативи, зокрема, виступили Ярослав Железняк («Голос»), Данило Гетманцев («Слуга народу») та Кіра Рудик («Голос»).
Власне, можливість перейти на спрощену систему оподаткування гральний бізнес отримав з ухваленням закону «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» від 14.04.2022 року. Цим законом суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора) було дозволено на період воєнного стану перебувати на спрощеній системі оподаткування. За час дії цієї пільги станом на 31 серпня на спрощену систему оподаткування перейшло вісім суб’єктів господарювання.
За словами одного з ініціаторів проекту Ярослава Железняка, дві з восьми компаній, які перейшли на «спрощенку», не сплачували податків у 2022 році взагалі. Решта шість протягом 2022 року на загальній системі перебували 873 дні та 579 днів — на спрощеній.
Податків під час перебування на загальній системі у 2022 році було сплачено 175 млн грн, а на спрощеній — 13 млн грн.
«Тобто до переходу на «спрощенку» гральний бізнес сплачував 200 тис. грн на день у середньому, а після переходу — лише 23 тис., що майже у 10 разів менше», — зауважив народний депутат, водночас додавши, що деякі «чемпіони» взагалі з травня показали аж 4600 грн податку, хоча їхнє онлайн-казино чудово працює.
Навів Я. Железняк й інші приклади: «Одне казино, яке активно працює у бік аеропорту, показало нуль податків. Причому як після переходу на «2%», так і до у них були нулі. Але казино активно працює і має свіжі вакансії з набору працівників у гральні зали». За словами депутата, дуже підозріла ситуація і щодо двох великих операторів лотерей. «Теж падіння податків у багатократному обсязі», — сказав він.
З огляду на ці факти народні депутати й пропонують скасувати необґрунтовані пільги для суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).
Прийняття законопроекту, переконані його автори, сприятиме підвищенню соціальної справедливості та покладе край необґрунтованим пільгам для грального бізнесу.
Водночас Ярослав Железняк повідомив, що, крім цього законопроекту, відповідні поправки вніс і в інші законодавчі акти, що перебувають на стадії прийняття. «Як і обіцяв, подали від комітету та колег по залу закон про скасування пільги «2% податку» для грального бізнесу. Також зареєстрував десяток поправок до різних законів з аналогічним змістом. Може, так швидше вийде скасувати цю незрозумілу пільгу. Як мінімум лобістам казино тепер треба буде уважно пильнувати за різними законопроектами у залі», — зауважив депутат.
