І тут можуть допомогти пічники.
Є такий майстер-пічник Степан Стецюк у селі Півче, що на Здолбунівщині. Ось що він розповів.
— Кахельна грубка — той безпрограшний варіант, який допоможе сім’ї не лише зекономити на газі, а й добре зігрітися у холодну пору року, — переконаний майстер Степан Стецюк.— Мода на кахлі знову повертається. І ніщо не зрівняється з теплом живого вогню, тому фах пічника сьогодні знову затребуваний. Отож багато господарів шукають, хто б знову змурував грубку. Або відремонтував стару. А ця зима обіцяє бути важкою. Ворог нині погрожує, що ми взимку неодмінно позамерзаємо.
Хоча сьогодні і багато газифікованих будинків, однак груби про всяк випадок залишилися майже в усіх. Щоправда, тепер опалення почали масово переробляти — вмуровують у груби котли (саморобна водяна сорочка із водопровідних труб), від яких і гріється водяна система будинку. Якщо в людини раніше було таке опалення від газу, а груба залишилася, то це найкращий варіант.
Степан Стецюк розповів, що ремесла пічника навчився від тестя Михайла Васильовича. Викладав груби собі, родичам, а потім і односельцям.
— Сьогодні викласти грубку коштує від півтори тисячі гривень. Щоб скласти одну пічку, потрібно приблизно 700 цеглин, щоправда, це без врахування димаря. Гарантія на грубу — від 15 років. Принаймні ті, що робив я, стоять не одне десятиліття, — розповідає пічник. — Замовляють викласти і традиційні печі. У мене в оселі є газ, але грубу ніхто не викидав, постійно нею підтоплюємо для економії. Змурував я у себе й камін. Люблю живий вогонь.
— Хочу дати пораду. Якщо груба простояла багато років, нею не користувалися, слід бути обережним. Потрібно її повністю перевірити, особливо димохід, адже нерідко їх робили із дерева і просто обмазували глиною. Мода тоді така була. За роки глина обсипалася, тож до лиха недалеко. Та й у швах між цеглою могли з’явитися тріщини. А ще бажано перевірити кожен колодязь, обов’язково потрусити сажу, — каже пічник Степан Стецюк.
Здолбунів.
