Дітлашня в першому класі Лисянського навчально-виховного комплексу щойно ретельно вимальовувала в альбомах осінні листочки, а вже за мить, тільки-но пролунав сигнал повітряної тривоги, всі стояли біля виходу до укриття з «тривожними» рюкзачками.

«Ось так майже щодня. Вони — діти війни, і з першого дня перебування в школі вже знають, як діяти в разі небезпеки. В кожного в наплічнику запас їжі, вода, ліхтарик. В укритті вони знають своє місце і старанно дотримуються усіх вимог і правил. Діти знають про війну, вболівають за нашу армію, — ділиться вчителька Оксана Власюк. Й додає: «Ми повинні їх берегти. Вони — майбутнє держави, її надія, її інтелект».

Оксана Власюк єдина в ліцеї навчає дітей за спеціальною програмою «Інтелект України». Вчителька пояснює, що ця програма відрізняється насамперед тим, що дітям цікаво кожного дня ходити до школи й відкривати для себе неозорий зовнішній світ.

— Для дітей, які приходять до школи шестирічками, дуже важливо, щоб навколо все змінювалося, щоб не було статично й нудно. Дітлахам цікаво навчатися граючись, — вела далі Оксана Василівна. — Наприклад, на читанні школярики читають казку про певних героїв. На математиці ті самі персонажі з казки починають додавати та віднімати. Їм «підказують» Папуга, Сова. Гвинтокрил допомагає мандрувати в далеких країнах, пізнавати досі невідоме...

Для Оксани Василівни це вже другий набір учнів за новою сучасною програмою. Враховуючи свій попередній досвід, вона бачить, що в цій програмі існує багато переваг.

Завдяки проекту «Інтелект України» діти мають можливість отримати набагато ширший розвиток та в цікавішій формі.

А ще завдяки «Інтелекту», вдосконалюючи себе, вчителька вдосконалює учнів.

— Я бачу, як горять їхні оченята на уроці. Весь час змінюється вид діяльності. Такий темп не дає розслабитися ні мені, ні дітям. І їм таке навчання дуже подобається. Про свої враження і відчуття вони із захопленням діляться зі своїми батьками.

На цих учнів справді велика надія. Ці діти точно братимуть участь в олімпіадах, конкурсах, в Малій академії наук. Бо в порівнянні з однолітками рівень знань у них набагато вищий. Доказ тому — Олеся Гнатюк, вихованка Оксани Василівни.

Дівчинка виборола перше місце на міжнародному конкурсі української мови імені Петра Яцика в Черкаській області. Вчителька впевнена, що талановита Олеся зайняла б призове місце і в Україні, якби не завадила війна.

Оксана Власюк —– вчителька з 34-річним стажем. Народилася в Умані, там же закінчила школу і Уманський державний педагогічний університет з червоним дипломом.

— Я вчилася завжди на «відмінно», і коли мене, малу, запитували про те, яку оцінку  сьогодні отримала в школі, завжди піднімала свою п’ятірню, тобто п’ять балів, — жартома розповідає про «магію» цифр. — І треба ж такому статися, що п’ятірка стала основною цифрою в моєму житті. Працюю в навчальному кабінеті з номером п’ять, проживаю у будинку і під’їзді з таким номером, номер моєї квартири — 55. Також я навчалася в школі № 1, а потрапила на роботу теж у Лисянську школу № 1. Я собі пояснюю такий збіг не випадковістю, а певним знаком долі — бути в усьому першим і виконувати свою роботу на «відмінно». В цьому моє призначення, і я щаслива, що обрала саме такий шлях.

Вірю у своїх вихованців. Вірю, що після неодмінної Перемоги ЗСУ над ворогом, сьогоднішнє покоління «дітей з тривожними рюкзачками», стане цілеспрямованим, відповідальним, відданим своїй Батьківщині.

Черкаська область.