Сьогодні це лише спогади про прекрасну екологічну рівновагу минулих років.

Екологічна ситуація сьогодні тут просто жахлива — озера та плавні висихають, а у пустелі, як відомо, нічого не росте. Ні для кого не новина, що вода з придунайських водойм та водосховищ використовується для потреб фермерських господарств та населення регіону, зокрема для зрошувального та питного водопостачання, рибного промислу. Канали, через які вони підживлюються та забезпечують водообмін з річкою Дунай, експлуатуються вже понад 60 років. Більшість із них (13 з 15) замулені, поросли рослинністю і, звісно, потребують робіт з розчищення та відновлення. В аварійному стані перебуває захисна дамба на 97-му км річки Дунай, що створює загрозу питному водозабору Ізмаїла. Модернізації потребують також насосні станції та шлюзи (4 з них — нагальної).

Про це екологічне лихо розповідав під час робочої поїздки до південних районів регіону начальник Одеської військової адміністрації полковник Максим Марченко.

До всіх проблем, які існують роками, цьогоріч додалися посуха і критичне падіння рівня води в річці Дунай.

Щоб хоч якось вирішити складну ситуацію, що склалася з водоймами у Бессарабії, Одеська ОДА розробила регіональну програму з охорони довкілля на 2022 рік, яка передбачає заходи щодо наповнення водою озер Катлабух та Китай. З обласного бюджету на це виділено 12 млн грн — воду влітку підкачали з Дунаю, падіння рівня зупинили. Але проблему це повністю не розв’язало і, з великою ймовірністю, ситуація з пересиханням у майбутньому повториться, тому що подібні екстрені (і, погодьтеся, дуже недешеві) заходи не здатні усунути першопричину — для цього потрібен комплексний підхід.

Що можна віднести до найекстренніших заходів з порятунку придунайських озер?

Наприклад, багато проблем може розв’язати комплекс водойм Ялпуг — Кугурлуй — Картал — Кагул для наповнення водою, але він потребує будівництва насосної станції для примусового підкачування води.

Терміново необхідно вжити заходів, спрямованих на безаварійний пропуск високих вод річки Дунай та забезпечення водними ресурсами населення та сільгоспвиробників. Їх необхідно виконати у зоні діяльності Болградського міжрайонного управління водного господарства (МУВГ).

Сьогодні рівень води в озерах Ялпуг, Кугурлуй і Картал перебуває нижче «мертвого об’єму» (гранично можливий рівень води у водосховищі).

Цю критичну ситуацію здатні врятувати будівництво насосної станції для примусового наповнення вказаних озер водою з річки Дунай (це приблизно 18 млн грн), розчищення та поглиблення до проектного рівня водопровідних каналів Вікета, Лузерса, Орловський, Прорва та Руська (це стане майже в таку саму суму).

Начальник Одеської ОВА полковник Максим Марченко доручив розглянути варіанти наповнення водою найбільшого прісноводного озера України — Ялпуга. Ним було визначено конкретні механізми, як це можна зробити у найефективніший спосіб. Це водосховище є єдиним джерелом питного водопостачання мешканців багатотисячного райцентру — міста Болград, та ще кількох сіл Бессарабії. Тому це питання, яке потребує нагального вирішення.

Голова Саф’янівської ОТГ Наталія Тодорова стурбована проектом відновлення каналу Громадський в Ізмаїльському районі, з яким безпосередньо пов’язаний водообмін з Дунаєм озер Катлабух, Лунг та Саф’яни:

«Питання з наповненням зазначених озер у нас стоїть дуже гостро кожного року, особливо в період, коли в нас починається спека. Проектні роботи з розчищення каналу «Громадський» (через який здійснюється водообмін з озерами Катлабух, Лунг та Саф’яни) були проведені ще у 2020 році. На превеликий жаль, гроші на цей проект не були виділені. Якби ми своєчасно розчистили 350 метрів цього каналу, вода з Дунаю надійшла б до Лунга і далі — до озера Саф’яни. І сьогодні не постало би гостре питання по озеру Саф’яни, яке справді висихає. Ми дуже вдячні за виділення 8 млн грн на примусове підкачування води до Катлабуху, але цього для природнього наповнювання наших водойм та водосховищ недостатньо. Тому ми будемо дуже вдячні, якщо будуть відновлені роботи за проектом каналу «Громадський» — потрібно або відновити торги, або робити корекцію експертизи, бо вона була зроблена ще у 2018 році. Громада разом з управлінням водного господарства намагається власними засобами і коштами розчищувати, але ми не справляємося, нам потрібна допомога».

Максим Марченко дав доручення негайно створити робочу групу та проаналізувати озвучене Наталією Тодоровою питання. Керівництво Саф’янівської ОТГ висловило готовність взяти участь у співфінансуванні робіт з відновлення водопрохідності каналу «Громадський».

У контексті проблем з дефіцитом води та зміни екологічної ситуації в регіоні не слід забувати також і про унікальні рисові плантації в Кілійській громаді. «Біле золото Бессарабії», як відомо, вирощують на заливних полях-чеках, воно без води не росте. Але, незважаючи на те, що рисова система Кілійщини та Лісківщини завжди з водою (там плавні і завжди високі ґрунтові води), площі вирощуваного рису цьогоріч скоротилися у кілька разів порівняно з минулим роком — було 5 тис. га, стало — 1 тис. га.

Найближчим часом заплановано селекторну нараду, на якій мають визначити низку першочергових завдань щодо проведення заходів для збереження інфраструктурних об’єктів, зокрема водних. Перше, що нам потрібно зробити вже сьогодні, — насосна станція для примусового наповнення озер Ялпуг, Кугурлуй та Картал водою з річки Дунай. Друге — це шлюз, який потрібно збудувати. І третє — пальне для розчищення каналу на території обслуговування Кілійського міжрайонного управління водного господарства.

Одеська область.

Фото з сайту Одеської ОВА.