Про це Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповів, спілкуючись із журналістами, після урочистого відкриття міжнародної польсько-української патріотичної виставки «Варшава-Маріуполь – міста руїн, міста боротьби, міста надії».
Зі вступом у дію ленд-лізу ми отримали більше можливостей, і Міноборони гнучко їх використовуватиме
«Новий законопроект буде мати абсолютно спрощену систему, яка стосуватиметься повної конфіскації майна усіх осіб, котрі є резидентами російської федерації, і яке належить рф, як державі, як суб’єкту міжнародного права, – повідомив глава парламенту. – Окрім цього ми проводимо певну ініціативу щодо того, щоб позбавити рф так званого державного імунітету щодо рішень суду з приводу неї. Усе це велика робота. Але ми починаємо з цього першого законопроекту. Зараз ми дискутуємо ще з приводу деяких речей. І думаю, що на найближчому засіданні Верховної Ради він обов’язково буде винесений і проголосований, як і обіцяв Президент України».
Голова Верховної Ради також прокоментував вступ у дію ленд-лізу. «Справді, Президент Джо Байден підписав цей законопроект 9 травня цього року, але законопроекти, які пов’язані з фінансами в США, прив’язуються до фінансового року, а він починається в цій країні з 1 жовтня. Тому саме з 1 жовтня ми отримуємо повноцінний спектр всіх можливостей, які надаються нам за ленд-лізом», – поінформував Р. Стефанчук. Водночас, за його словами, маємо усвідомлювати, що окрім програми ленд-лізу, завдяки позиції США ми користуємося й іншими програмами. «Буквально днями була підписана велика рамкова програма на 12 мільярдів доларів, – нагадав він. – Це не ленд-ліз. Це окремі програми».
За словами Р. Стефанчука, ленд-ліз – це ще один додатковий інструментарій в наших руках. Якщо грантових програм не вистачатиме для якогось озброєння, тоді можна включати програми ленд-лізу, каже він. І водночас запевняє: Міноборони буде оперативно і гнучко використовувати всі можливості. «Можемо сказати, що з учорашнього дня у нас стало ще більше можливостей, а це значить, що у нас може бути ще більше зброї різної якості і наша перемога стане ще ближчою», – акцентував глава парламенту.
Хочемо йти шляхом, яким уже йдуть інші країни
Прокоментував Голова Верховної Ради і перспективи України на членство в НАТО. Підписуючи заявку на прискорену процедуру членства в НАТО, керівництво нашої країни, в особі очільників законодавчого органу влади та уряду, а також Президента, посилалися на всі нормативні акти та сучасну практику, наголосив Р. Стефанчук. «Знаємо, що дві держави, Фінляндія і Швеція без проходження так званого ПДЧ вже на порозі НАТО, – сказав він. – Ми використовуємо також цей шлях і просимо розглянути нашу заявку. Після отримання відповіді, ми будемо бачити, що повинна зробити Верховна Рада, як це було під час єврокандидатства, що повинен зробити уряд та інші органи влади. Тоді ми розробимо нашу програму. Сподіваємося, що ця політика відкритих дверей, яка підтримується НАТО, вона так і буде політикою відкритих дверей для всіх країн без винятку. І ми не будемо робити для одних одні треки, а для других - інші. Ми хочемо йти тим шляхом, яким вже йдуть країни, які його подолали. Саме тому ми звертаємося до НАТО з заявою про те, що ми хочемо скористатися своїм правом об’єднуватися в альянси і бути складовою частиною великої колективної безпекової організації».
Так, за словами Р. Стефанчука, все, що залежало від нас, ми ініціювали. Далі очікуємо на реакцію партнерів. «Ми одразу розуміли, що це не буде легкою прогулянкою, тому що це рішення приймається всіма консенсусно, тобто кожна країна має сказати «так», – зауважив він. – Зараз бачимо, що деякі країни вже висловилися, що вони це підтримують. Це Канада, балтійські країни. Тепер очікуємо реакцію інших країн». Голова Верховної Ради каже, що ми готові співпрацювати з міжнародними парламентами та урядами й надавати з першоджерел всю необхідну інформацію. «Для нас дуже важливе спілкування, безпосередні канали комунікації, – наголошує Р. Стефанчук. – І я переконаний, що саме це буде причиною нашого успіху».
Територія України знаходиться в межах, визначених станом на 1991-й рік
Голова Верховної Ради також висловився з приводу так званих референдумів та спроби анексії частини нашої території з боку росії. «Мої думки як громадянина – що це абсолютно ніякий не референдум, не псевдореферендум, не квазі, не ерзац референдум. Це просто закінчений склад злочину. І людина, яка вчинила закінчений склад злочину, повинна понести за це відповідну юридичну відповідальність», – зауважив Р. Стефанчук. Він акцентував на тому, що завжди відстоював пряму демократію. Однак те, що робиться на окупованих територіях, за його словами, це не пряма демократія. Адже право на визначення мають народи, народів областей не існує. Існують народи, як відповідні історично культурні збережені одиниці, каже Р. Стефанчук. Саме тому те, що відбувається, за його словами, це чітке порушення будь-яких правил. Так розцінює ситуацію і весь цивілізований світ. «Територія України знаходиться в тих межах, в яких вона була визначена станом на 1991-й рік, коли наша країна здобула незалежність, – каже Р. Стефанчук. – Це зафіксована територія, яка визнана всією міжнародною спільнотою, в тому числі – і російською федерацією».
Відповідаючи на запитання про можливість позбавити мандата народного депутата Віктора Медведчука, Голова Верховної Ради підкреслив, що парламент не може вносити зміни до Конституції в умовах воєнного стану. А Основний закон нині передбачає сім підстав позбавлення права народного депутата. «Сподіваємося, що ми знайдемо одну якусь з тих семи підстав, і організуємо все, щоби і він (Медведчук), і йому подібні перестали бути народними депутатами України», – резюмував глава законодавчого органу влади.
