На світлинах — 154 портрети молодих воїнів, котрі вже ніколи не повернуться до своїх батьків, родин, до своїх дітей (на знімку). Як зазначили організатори експозиції, члени Асоціації родин захисників «Азовсталі», це лиш фото тих героїв, чиї сім’ї дали згоду на участь у проекті.
За словами матері полеглого «азовця» з позивним «Арс» Оксани Коцуконь, їхні сини стали символом стійкості й незборимості, самопожертви в ім’я незалежної України. І матері до останнього свого подиху вимовлятимуть, як молитву, імена загиблих дітей...
Своїм болем і роздумами про долю військовополонених поділилася й мати загиблого «азовця» з позивним «Адамс» Ганна Дерев’янко: «Ми достеменно не знаємо, що там, у боях і в облозі, відбувалося, хто склав свою голову, а хто — в полоні. Тому про полонених потрібно весь час говорити, дзвонити у всі дзвони, стукати у всі двері, щоб їх повертали. Від визволення бранців залежить, дізнаємося ми імена полеглих чи ні. Це важливо. Бо доки немає тіла загиблого і свідків його смерті, немає й підтвердження про смерть. Росія тримає у полоні як живих, так і мертвих. Нелюди не дають точних даних для обміну, не повідомляють про загиблих. Тому нині більша частина полеглих значаться у списках як зниклі безвісти. Я чекаю з полону хлопця, який знає про обставини смерті мого сина. Боротимуся за його повернення скільки вистачить моїх сил, за визволення зі звірячих лабетів усіх наших синів та дочок, безстрашних і мужніх захисників й захисниць України».
Депутат Черкаської обласної ради, народний депутат України минулого скликання, співзасновник та керівник проекту Support Azov Олег Петренко наголосив: «Мрією росіян було, щоб полк «Азов» навіки зник під руїнами «Азовсталі». Але так не сталося. Нині «Азов» став легендою й ще потужнішою силою. «Азовом» стала вся Україна».
Він акцентував увагу на тому, що сьогодні надзвичайно важливо постійно нагадувати суспільству і владі про тих, хто ще перебуває у полоні. І додав, що проект Support Azov допомагає полоненим і їхнім родинам, а також бійцям на передовій.
Черкаська область.
Фото сайту «Прочерк».
