Вони блискавично зачищали Харківщину від «другої армії світу».
«Кажуть, що ще не починали»
Як зазначили у службі зв’язків з громадськістю підрозділу, після перших ракетних ударів по столиці її житель електрик Іван (на знімку) вивіз у безпечне місце дружину з дітьми і вже 26 лютого приєднався до січеславських артилеристів.
«Окупати влаштували справжнє «сафарі» за нашою батареєю. Наші «машинки» наробили їм великої біди. На щастя, полювання в них не задалося, ми вміло маскувалися, щодня завдавали вогневого ураження, унаслідок якого успішно нищили та подавляли як живу силу так і вогневі засоби противника», — каже десантник.
Він згадує, що під час визволення Харківщини довелося плідно попрацювати — було таке, що за 14 хвилин випускали по ворогу 53 снаряди. І тому шквальний вогонь нашої артилерії не дав рашистам змоги вести вогонь у відповідь. Десантні підрозділи вривалися в окуповані населені пункти і «зачищали» їх від зайд з блискавичною швидкістю.
«Вони кажуть — ми ще не починали, а ми кажемо — тікайте, бо ми почали! Ми визволили Харківщину, визволимо і Донбас, і Херсон, і Крим. Бо українці — неймовірна нація, нація героїв», — впевнений Іван.
Як бізнесмен штурмовик СУ-25 збив
З перших днів повномасштабного вторгнення окупаційних військ приєднався до лав Січеславської бригади харківський бізнесмен Павло (на знімку). Його було призначено оператором ПЗРК — свого часу закінчив Харківський військовий університет, тому розумівся на комплексах протиповітряній оборони, і отримані знання стали у пригоді.
За інформацією служби зав’язків з громадськістю, підрозділ Павла брав участь у героїчному рейді десантників на Харківщині. Саме вони першими «пробивали» коридор для заходу наших військ в Ізюм.
«Ми зайняли село Волохів Яр у Чугуївському районі Харківської області. Розмістилися за ним у «зеленці». Вранці помітили проліт ворожої авіації. Я зробив пуск з ПЗРК «Ігла» — пішов характерний дим і ворожий Су-25 почав падати.
Влучив! Ви можете не повірити, але перша думка, що промайнула, — от би в мене була GoPro, то весь світ побачив би смаженого «Грача», — згадує десантник збиття ворожого дозвукового штурмовика.
Каже, що попри втому та надлюдські навантаження настрій у його підрозділі піднесений — усі хочуть іти вперед, визволяти інші міста України.
«Цей рейд показав усю «могутність другої армії світу» — тікали швидко. Вони тільки і вміють, що тероризувати мирне населення та бити ракетами, а вступити у двобій з десантниками духу не вистачило. Ми переможемо неодмінно, адже ми воюємо за своє, а вони просто йдуть вмирати за чужі забаганки», — вважає захисник.
Дніпро.
Фото 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.