Інязор біля мапи держави Ерзянь Мастор.
Тим паче якщо врахувати, які рішення цей з’їзд ухвалив.
Але спершу — хто такі ерзя? Це фіно-угорський народ, що проживає в Поволжі. Росіяни обзивають ерзя мордвою, свідомо змішуючи два народи в один — ерзян і мокшан. Народ ерзя нараховує наразі півмільйона свого люду, і це один з найчисленніших народів угро-фінської групи і нині один з найдієвіших щодо обстоювання своєї ідентичності.
Так, ерзя традиційно проводять свої моління — зібрання, на яких обирають інязора (голову ради старійшин) і раду старійшин. Є в них і свій суд. Інязор є найавторитетнішою особою для ерзя. Нині інязором є Сиресь Боляєнь, який в Україні відомий як підполковник ЗСУ Олександр Болькін. Власне, це вперше в своїй історії ерзяни обрали своїм головою не мешканця Республіки Мордовія, оскільки розуміли, що тільки за межами російської федерації вдасться подати голос за права народу. І не помилилися — інязор Олександр Болькін виступав навіть в ООН (за квотою України), вперше в історії заявивши всьому світу про свій народ і його біди. Через неможливість вільного проведення свого моління — з’їзду на батьківщині, ерзяни вирішили продовжити повноваження інязора. Це, до речі, було підтримано їх з’їздом в Естонії.
У місті Отепяе були скрізь вивішені ерзянські національні прапори, за які російська влада переслідує ерзян на батьківщині. А ставлення з’їзду до російсько-української війни чітко виявилося у хвилині мовчання за ерзянським воїном — солдатом Збройних Сил України Олексієм Вещевайлевим, який загинув у боях з росіянами біля Бахмута. Він мав їхати делегатом на Ерзянський національний з’їзд. Проте один воїн-делегат прибув: це боєць ЗСУ Олександр Бутяйкін. Він так і був на з’їзді в українській військовій формі.
Делегати головним питанням ставили — як вижити народу ерзя в російській колоніальній окупації? «Виживання народу у складі російської федерації неможливе», — такий вердикт з’їзду. Тож Росія мусить розпастися на кілька національних держав. Для свого народу делегати вважають необхідним створення федеративної держави Ерзянь Мастор.
З’їзд визнав Республіку Мордовія, Пензенську, Ульяновську, Нижегородську, Рязанську та Самарську області нелегітимними територіально-адміністративними утвореннями, а органи влади цих утворень — органами без представницьких функцій. Такими, що не можуть представляти багатонаціональне населення цих територій. Чому саме ці суб’єкти? Бо тільки там і проживають ерзя.
З’їзд заявив: «Жоден аспект політики російської федерації чи Республіки Мордовія не спрямовано на збереження ерзянського народу, його національної ідентичності, культури, мови, релігії. Ба більше, політика, що проводиться Кремлем щодо ерзян, як і інших фіно-угорських народів, націлена на наше якнайшвидше розчинення в російському етносі. Російська федерація реалізує щодо ерзян політику прихованого етноциду».
Про створення своєї держави вони постановили так: «Збереження ерзянського народу, його розвиток та реалізація національних, економічних, політичних та інших прав можливі лише у самостійній державі — Ерзянь Мастор. Створення Ерзянь Мастор є головним завданням ерзянського національного руху. З’їзд бачить державу ерзян як абсолютно самостійне демократичне правове державне утворення — федеративну республіку Ерзянь Мастор. У державі Ерзянь Мастор ерзянський народ реалізує своє право самовизначення. Держава бере курс на побудову політичної нації, де ерзянином буде кожен громадянин федерації, незважаючи на його етнічне походження. Реалізація громадянами Ерзянь Мастор права на збереження та розвиток своїх національних ідентичностей, мов та культур буде закріплено у Конституції. Територія держави включатиме землі Республіки Мордовія, Пензенську, Ульяновську, частини Нижегородської, Рязанської та Самарської областей. Адміністративний устрій: 8 кантонів (із яких два — татарські національні) й автономна Мокшанська Республіка. Столиця федерації — Саран Ош».
З’їзд ухвалив програму політичного руху, затвердив кордони майбутньої держави Ерзянь Мастор, національний герб і гімн.
Делегати підтвердили повноваження чинного інязора Сиреся Боляєня та чинного складу ради старійшин, зобов’язавши їх виконувати свої обов’язки до моменту скликання з’їзду в «атмосфері вільного волевиявлення та відсутності репресій і переслідувань ерзянських активістів».
Ерзяни засудили вторгнення зс рф в Україну, мобілізацію на землях корінних народів, висловили солідарність із протестувальниками в Дагестані, Якутії та в інших колоніальних республіках, підтримали Декларацію про деколонізацію Росії, прийняту в Празі 23 липня 2022 року на Форумі вільних народів Росії та закликали народи російської федерації до боротьби за розвал імперії та створення на захоплених землях цих народів незалежних держав.
Тож зроблено ще один крок до розвалу росії і утворення нових держав на її теренах.
Естонські та ерзянські прапори.
Фото з відкритих джерел.