У селі Веселому, яке входить до Новокаховської територіальної громади, вони під свою імпровізовану казарму зайняли приміщення, в якому розміщувалися бібліотека та музична школа. Побувши там якийсь час, зайди передислокувалися. А селяни  прийшли оглянути свої заклади культури й тільки зойкнули: орки цілком виправдали дане їм прізвисько — розтягнули та переламали музичні інструменти і спаскудили бібліотеку. Частину книжок (їх тут було майже дев’ять тисяч одиниць зберігання) вони просто розкидали, частину — використали як заміну туалетного паперу. Причому до туалету надвір не виходили: справляли природні потреби просто по кутках приміщення, підстеливши... вишивані рушники, які до того прикрашали світлицю — читальний зал. Там розкидали й недоїдки та використані шприци. Після Перемоги і осквернену книгозбірню, і музичну школу довго доведеться доводити до ладу.

У самій Новій Каховці до Центральної міської бібліотеки та бібліотеки № 2 окупанти не вселилися — там унаслідок обстрілів у будівлях вікна потрощило. Натомість «військова комендатура» заходилася налаштовувати роботу цих закладів «за російськими законами». «Реформа» звелася до того, що працівників попередили: всю українську літературу з зібрання, видану після 2014 року, мають вилучити й знищити як «неонацистську». Від бібліотекарів вимагали відбирати такі книжки, обіцяючи навзамін винагороду: 40 тисяч рублів РФ на місяць зарплати рядовим службовцям, 75 тисяч — директорам із вищою освітою. Діючі директори допомагати у завданні шкоди надбанню громади не погодилися й виїхали, а на їх місця «призначили» колаборантів, котрі спокусилися високими зарплатами. Вони старанно відробляють подачки від окупантів. В обох бібліотеках організували «дільниці» для проведення псевдореферендуму для приєднання до Росії, а дехто з працівників ще й став членом «виборчих комісій». Тож після деокупації помагайлам ворога потрібно або втікати до РФ, або, як залишаться, матимуть перспективу надалі бачити книжки хіба що в пенітенціарній установі.