Від нього до Зарічного 30 кілометрів, але долає їх рейсовий автобус за годину (ходить з Перекалля вранці, а в обід повертається із Зарічного). Дорога по бездоріжжю втомлює не лише пасажирів, а й водіїв — техніка часто виходить з ладу. Тож місцеві мешканці сумно жартують: «У нас доріг нема, одні напрямки». Але розуміють, що нині війна, є проблеми нагальніші. Найперше треба вигнати ворога з нашої землі.

Перекалля — центр старостинського округу Зарічненської ТГ, до нього входять ще села Річки і Тиховиж. Місцевий староста Любов Горбатюк (на знімку) розповіла, що в окрузі до 1,3 тисячі населення, 48 багатодітних сімей. З інфраструктури — лісництво, зареєстрована згідно із законом пилорама, 2 школи, 2 ФАПи, 2 клуби, магазини, 2 церкви... Виробництв, де б можна було працевлаштуватись, немає. Раніше чоловіки виїжджали на заробітки за кордон, але тепер діє заборона на виїзд. Тому кожен заробляє на життя, як може.

— Виручає ліс — люди збирають і здають заготівельникам лісові ягоди, гриби. Дехто вирощує на продаж полуниці, малину, всі, хто хоч трохи має здоров’я, тримають у підсобних господарствах живність, обробляють городи. Без цього у нас не вижити, — каже староста Любов Горбатюк, яка сама тримає корову, коня, козу, свиней, курей, обробляє майже три гектари батьківських паїв.

Із задоволенням староста говорить про особливість сіл, якими вона опікується. На тлі зменшення поголів’я корів загалом по області, у її маленьких селах молочне стадо солідне (на знімку одне з них): у Перекаллі до 170 корів, у Тиховижі — 130. Дехто тримає і по дві-три корови. Бо для її земляків корови — справді годувальниці.

— Чимало господарів здають молоко у приймальні пункти Рожищенського сирзаводу, які облаштовані у Перекаллі та Тиховижі. Пункти обладнані холодильними установками. За літр молока платять 6,5 гривні. Малувато, як на мене, але у людей немає вибору — хоч якась копійка, — розповідає Любов Горбатюк.

— Є люди, які кооперуються, наймають машину і везуть молоко, сир, сметану та іншу сільгосппродукцію на ринок у Вараш, який за тридцять кілометрів від нас, — каже Любов Горбатюк.— На це є попит.

— У власників трьох і більше корів додалося енергії і настрою, коли вони оформили документи на отримання дотацій від держави для господарств, де утримується три і більше корови, — розповідає перекальський староста. — На дотації претендують, уже оформили і відправили документи 12 власників трьох і більше корів. Серед них, зокрема, Марія Федосюк, Олена Мельник, Світлана Бабейчик, Олександр Шарко, Володимир Шарко, Галина Гайчук, Ніна Дяденчук та інші. Кожен із претендентів на таку державну дотацію має плани, як нею по-господарськи розпорядитися: хтось хоче придбати доїльні апарати, хтось розширити міні-ферми...

Ось так, у клопотах і в очікуванні перемоги, живуть мешканці перекальського старостинського округу Зарічненської територіальної громади.

Фото з доступних джерел.