Підсумки дослідження, під час якого було опитано 2024 респонденти у 112 населених пунктах, експерти обговорили під час онлайн-конференції «Як трансформується ставлення українців до декомунізації УПЦ мп та націоналізму під час війни з росією».

«Дослідження показало, що, наприклад, ставлення до розпаду радянського союзу позитивно оцінюють 67% українців, хоча ще у 2020 році це було 49%. На запитання «Як ви ставитесь до рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму, що здійснює політику державного терору?» позитивно відповіли 58,8%, хоча два роки тому було 34%. До зміни топонімів, які пов’язані з російською федерацією, радянським союзом, російською імперією та її діячами, позитивно ставляться 56,9%, негативно  —17,9%, байдуже — 17,2%», — повідомив виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський. Він наголосив, що політику зі зміни топонімів найбільше підтримують у західних регіонах країни — 79% опитаних, у центрі таких — 56%, на сході — 44%, а на півдні — 27%.

Водночас «здоровий націоналізм» підтримує 12 відсотків учасників дослідження, проти — 67. А от до одного із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, голови Проводу ОУН Степана Бандери позитивно ставляться 49,6% респондентів, тоді як скоріше негативно 11,1%.

Серед питань, які цікавили дослідників, було й питання про ставлення українців до Української православної церкви московського патріархату, представники якої освячують окупантам зброю, надають храми для їх розміщення, закликають до співпраці з агресором.

«51,8% погодилися з судженням, що діяльність УПЦ мп скоріше сприяє російський агресії. А що вона скоріше сприяє обороні України, вважають 11,1% респондентів. До того ж 37,1% зазначили, що або важко сказати, або не згодні з обома варіантами», — каже Петро Бурковський. Він зазначив, що війна росії проти суверенної України, жорстокість армії окупантів, численні воєнні злочини (в Офісі генпрокурора повідомляють, що в Україні зареєстровано 57 386 злочинів, пов’язаних з повномасштабним вторгненням рф) змінюють настрої та думки громадян, примушують переосмислювати багато питань. Експерти наголошують, що трансформація громадської думки набиратиме сили, тож у найближчому майбутньому цифри підтримки декомунізації та дерусифікації зростатимуть, а негативне ставлення до російської церкви в Україні поглиблюватиметься.

Василь Лабайчук, член Проводу Руху «Правий сектор», який взяв участь у конференції, зазначив, що вважає неправильним забороняти УПЦ мп.

«Ми пропонуємо використати закон, який зобов’язує в назві релігійної організації вказувати керівний центр, який розташований в країні агресора. Міністерство культури вже провело експертизу щодо структури московського патріархату, визначено, що ця структура підпадає під дію цього закону. Власне, через це вони проводили так званий собор у травні, нібито, прийняли новий статут, який до сьогодні ніхто ніде не бачив. Зрозуміло, що це є мережа російської православної церкви. І якщо буде розблокований цей закон, то кожна релігійна громада повинна буде провести свої збори і визначитися: чи вона буде російська православна церква в Україні, чи приєднається до інших релігійних громад», — каже експерт.

На думку голови Державної служби з етнополітики та свободи совісті Олени Богдан, ще багато вірян «мають сентименти до московського патріархату», водночас чимало парафіян хочуть відмежуватися від церкви, що зберігає духовну єдність з РПЦ і кремлем. Про що свідчить і участь представників УПЦ мп у заходах у москві 30 вересня, коли було оголошено про злочинну анексію частини території України. Такі дії священнослужителів не залишаються непоміченими і впливають на ставлення вірян до проросійської церкви, про що й свідчать результати соціологічного дослідження.