— Як Батурин і, зокрема, заповідник пережив широкомасштабний російський наступ, ураховуючи близькість так званої московської траси? Та й, зрештою, у вашому колись Бахмацькому районі російські окупанти вбили фермера із Григорівки, а це ж недалеко від вас...

— З початком масштабного вторгнення російської федерації головним завданням колективу заповідника стали охорона і збереження рухомих та нерухомих пам’яток, безпека працівників і відвідувачів. В умовах окупації Чернігівщини ми шукали можливості реалізації цих першочергових заходів і зверталися до українських і закордонних благодійницьких фондів та організацій. Щиро вдячні за допомогу, яку нам надали Центр порятунку культурної спадщини, Конотопська місцева благодійна організація «Світанок», фонд ALIPH Foundation (Міжнародний альянс захисту культурної спадщині в зоні конфліктів), волонтерка Ірина Нікіфорова. За рахунок наданих ними коштів, матеріалів, засобів було законсервовано і забезпечено необхідними матеріалами та обладнанням музейні фонди. Було встановлено спеціальний захист для найуразливіших елементів нерухомих пам’яток. Проведено роботу із збереження документації — наукового архіву, фондово-облікової, діловодства.

У період перебування окупаційних військ на території Чернігівщини колектив заповідника вів активну волонтерську діяльність, збираючи та передаючи з’єднанням ЗСУ, Чернігівському військовому госпіталю, колегам із Чернігівського обласного історичного музею, переселенцям кошти, продукти, ліки, гуманітарну допомогу. Це природно для нашого колективу — всі об’єднані однією метою, разом долаємо виклики. Ніколи не афішували цього. Та слова вдячності від колег були приємні кожному із нас: от Сергій Лаєвський — директор Чернігівського обласного історичного музею імені В. Тарновського 1 вересня своїм постом у Фейсбуці нагадав про події 22 березня (https://www.facebook.com/laievsky/posts/ 5810905902276755).

— Чи доводилося переховувати якісь експонати? Чи евакуювалися наукові працівники?

— З 24 лютого 2022 року всі наші заходи були скеровані на збереження та захист культурних цінностей заповідника: було здійснено комплекс заходів з убезпечення музейних предметів. Важливий напрям — максимальне убезпечення пам’яток: було забезпечено надійну охорону пам’яток культурної спадщини заповідника та їх утримання, забезпечено захист об’єктів культурної спадщини в межах заповідника від загрози знищення, руйнування або пошкодження, технічно укріплені па-м’ятки задля безпеки співробітників, фондових колекцій та збереження пам’яток (закладання вікон мішками з піском, укріплення вікон), виготовлено та розміщено таблички «Блакитний щит» з метою збереження пам’яток від руйнування.

Весь колектив Національного заповідника «Гетьманська столиця» не залишив своїх робочих місць, упродовж усього часу професійно, сміливо і самовіддано працював на збереження та примноження національного надбання.

— Звісно, зараз не до екскурсій, але все-таки як нині працює заповідник? Чи бувають у вас воїни ЗСУ, чи змінилося ставлення гостей Батурина до нашої історичної спадщини?

— В останні півроку колектив заповідника не припиняв свою роботу за основними напрямами і далі веде науково-дослідну, культурно-просвітницьку, фондову, експозиційну, архівно-бібліотечну роботу. Виконуються всі сезонні роботи, належно утримуються території заповідника площею 31,7765 гектара.

Зменшилася кількість відвідувачів, змінилися форми роботи з аудито-рією. Із 10 травня 2022 року відкрито для відвідування території заповідника, а з 1 липня — окремі приміщення музеїв, що були зачинені з 24 лютого. Нині кількість відвідувачів становить шість відсотків від довоєнного рівня. Причини очевидні.

Ураховуючи реалії воєнного стану — фізичної відсутності можливостей вільно подорожувати, — ми наполегливо працювали над тим, щоб забезпечити доступ громадськості до українського національного надбання. І рішення було знайдено і реалізовано — зустрічі онлайн! Було вивчено досвід колег: ще три музейні заклади України, окрім нас, мали схожу практику. Ми вибудовували свій досвід. Його початки — в першому місяці пандемії 2020 року. Тоді ми створили
і забезпечили роботу YouTube-канала заповідника, розпочали опановувати платформи Zoom і Google Meet, організовувати і проводити онлайн заходи, лекції. Так здобували навики сценариста, режисера, оператора... Виробляли методики роботи з аудиторією онлайн. Україна нині становить 90 відсотків цієї аудиторії. Решта — закордон, в основному країни Європи. Тепер онлайн-майданчик «Гетьманська столиця онлайн», впроваджено і на платній основі!

Також онлайн-формат дає нам змогу демонструвати свою фондову колекцію та проводити наукові заходи. Цьогоріч ми підготували і презентували загалу дві віртуальні виставки-фільми. А організовані і проведені міжнародні наукові онлайн-заходи дали можливість обговорити з фахівцями-науковцями новітні дослідження і здобутки. Наприклад, під час наукового круглого столу 7 липня ми разом обмірковували різні аспекти та методики вивчення гетьманських могил. Після проведених консультацій нами було підготовлено наукову програму «Пантеон національної пам’яті. Могила гетьмана Кирила Розумовського в Батурині».

У 2022 році велика увага приділена міжнародній співпраці. Реалізовуючи нові форми наукової роботи, нами підготовлено лише історію роду гетьмана Розумовського та надіслано 35 листів-запитів у 29 інституцій майже у всі частини світу, найбільше — до країн Європи. Значна частина адресатів вже відгукнулися і нині вони співпрацюють з нами: нам вдалося виявити унікальні експонати, які до сьогодні не були відомі в Україні, і ми плануємо представити їх 22 жовтня, в день 170-ї річниці від дня народження Андрія Розумовського. Систематичними є публікації статей співробітників з історії Батурина та України, діяльності заповідника у закордонних виданнях, проведення спільних заходів — виставки в Українському національному музеї у Чикаго, наукових вебінарів тощо.

Продовжується систематична волонтерська діяльність колективу закладу з метою укріплення матеріальної бази ЗСУ, яка розпочалася в перші дні війни. Згадалося, як у середині березня, коли вже відчувався брак продуктів, ми колективом придбали тушу корови, обробили її і закрили приблизно 200 банок тушкованого м’яса. «Смачна, наче в мами», — така характеристика наших зусиль воїнами 58-ї бригади імені гетьмана Івана Виговського була найкращою для нас подякою.

Зараз здійснюємо цілу систему заходів для воїнів ЗСУ з метою підвищення рівня обізнаності їх щодо власної історії та нашого одвічного ворога.

Серед усіх напрямів нашої роботи хочемо наголосити на просвітницькій роботі з дітьми. Істориками заповідника разом з дітьми, що народилися і зростають в Батурині і залучені нами до історичного гуртка заповідника «Батуринський канцелярській курінь», розроблено екскурсію, яка поєднала історію та сьогодення, з метою виховання у молодого покоління шанобливого ставлення до історії українського державотворення, формування почуття патріотизму та любові до нашої України, долучення дітей до підтримки ЗСУ! Вихованці гуртка разом з істориками заповідника проводять екскурсії з 31 серпня 2022 року І як же вони раділи тому, що вже на першій екскурсії зібрали 5453 гривні і передали їх до Благодійного фонду Сергія Притули на потреби наших воїнів.

— Відома російська дослідниця доби Мазепи Тетяна Таїрова-Яковлєва, яка не так давно презентувала в заповіднику проект фільму про нашого гетьмана, звільнена в Санкт-Петербурзі з роботи. Наш дослідник Мазепинської доби Сергій

Павленко пережив бомбардування Чернігова, аж поки зміг евакуюватися в село. Чи підтримуєте зв’язки зараз із дослідниками Мазепи і Батурина? Якщо так, то які їхні плани і плани вашого заповідника?

— Так, ми підтримуємо зв’язки із дослідниками Батурина. 21 жовтня 2022-го виповнюється 350 років від дня народження гетьмана Пилипа Орлика (Постанова Верховної Ради України від 17 грудня 2021 року
№ 1982-IX «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках»). Заповідник реалізує впродовж року низку заходів на пошанування гетьмана. На цей день заплановано захід «Пилип Орлик. Шлях Гетьмана» в палаці гетьмана К. Розумовського та презентація видавництвом «Кліо» книги унікальних першоджерел «Пилип Орлик і мазепинці. Джерела», упорядником якої є Тетяна Таїрова.

Комплекс цих документів зберігається в москві і не доступний українським науковцям. Т. Таїровій вдалося вивезти цифрові копії документів, коли вона емігрувала, відкрито висловивши свою проукраїнську позицію, і таким чином повернути Україні унікальні документи — листування Пилипа Орлика та Івана Мазепи з політичними та державними діячами Європи, які розкривають обставини та зміст перемовин гетьмана Мазепи щодо формування європейської антимосковської коаліції. Вони містять цінні відомості про політичне, економічне та повсякденне життя Гетьманщини.

Видання здійснено на високому фаховому рівні видавництвом «Кліо» за благодійного фінансування українців і є гідним пошануванням гетьмана Пилипа Орлика, автора першої української Конституції, з нагоди ювілейної дати.

Сергій Олегович Павленко повернувся до Чернігова і зараз закінчує
30-й розділ своєї чергової книги із циклу життєпису Мазепи — про події 1703 року. Продовжує збирати матеріали, має у планах написати книгу «Батуринський ключ».

У рамках відзначення 350-річчя від дня народження гетьмана Пилипа Орлика ми організували і провели на День Конституції, 28 червня, міжнародний онлайн-вебінар «Пилип Орлик. Шлях Гетьмана». Батурин об’єднав провідних дослідників особистості гетьмана із шести країн! Тому сміливо можемо стверджувати, що попереду ще чимало відкриттів і нових книг про Батурин і наших гетьманів.

— Нещодавно в Туреччині спустили на воду корвет «Гетьман Іван Мазепа». Очевидно, встановите з екіпажем корабля побратимські зв’язки?

— Наш заклад упродовж багатьох років проводить просвітницьку роботу щодо постаті Івана Мазепи як політика, дипломата, борця за незалежність України. У зовнішній політиці гетьман активно підтримував зв’язки з Туреччиною та Кримом. І сьогодні є дуже символічним, що саме турецька сторона допомогла нам у будівництві корвета, який названо на честь великого українця Івана Мазепи. Ми одразу, як дізнались про подію, зрозуміли, що станемо найкращими друзями і будемо співпрацювати — примножувати та поширювати знання про Україну та гетьмана Івана Мазепу, який є одним з основних її символів.

А нині ми працюємо над виготовленням точної копії «Гетьмана Івана Мазепи» і хочемо представити його на Цитаделі, щоб надихав на Перемогу нас і всіх, хто відвідує гетьманську столицю.

Чернігівська область.

Фото автора.