Звитяжці батальйону «Захід» під час наступальних дій на сході.

«Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств...»

Василь СТУС

Комплектуванням займався заступник начальника головного облуправління поліції полковник Роман Ус. Це досвідчений офіцер, котрий командував загоном міліції, що був відряджений у зону АТО на Донеччину ще в 2014-му...

Уже 18 квітня закарпатці прибули на Волинь для подальшого комплектування особового складу батальйону «Захід». Тоді ж було проведено злагодження із працівниками поліції інших областей, що також входять до батальйону, кількісний склад якого сягає 250 осіб. Командиром цього підрозділу призначили заступника начальника Нацполіції Волині полковника Сергія Козака, девізом якого стала фраза Еріха Марії Ремарка «Краще померти, коли хочеться жити, ніж дожити до того, коли захочеться померти».

Нинішня війна потребує насамперед кмітливих, інтелектуальних офіцерів. Людей, котрі вміють і знають свою справу і бережуть кожного воїна, як свого сина. Тож під час виконання бойових завдань командири батальйону наперед аналізують, планують, формують основні і додаткові групи, а також групи при-криття та евакуації.

Ось лише деякі думки офіцерів, що засвідчують їх високий патріотизм і ставлення до служби та особового складу. Роман Ус, полковник поліції, заступник командира зведеного батальйону НПУ «Захід»: «Я люблю свободу більше Бога, невже це гірше розіп’ятого Христа?». І для цього ми тут, удалині від своїх домівок та родин, захищаємо нашу Батьківщину, виконуємо бойові завдання спільно з підрозділами ЗСУ та НГУ, рухаємося вперед і визволяємо нашу землю».

А командир взводу підполковник поліції Ігор Шимоняк просто констатує: «Батальйон «Захід» під час контрнаступу в Харківській і Донецькій областях разом із підрозділами ЗСУ і Нацгвардії здійснював ударно-штурмові, пошукові дії та зачистку таких стратегічно важливих населених пунктів, як Волохів Яр, Куп’янськ, Вовчанськ, Ізюм, Лиман, Борова».

Варто також додати, що в батальйоні було створено групи розвідки, які виконували розвідувально-диверсійну діяльність, заходили в тил ворога для мінування шляхів пересування ворожої техніки та живої сили загарбника. Як наслідок, підтверджено чотири випадки знищення техніки окупантів, а саме: вантажівки «Урал» з особовим складом, двох БМП і одного танка. Також було створено групу протиповітряної оборони, завдяки прикриттю якої під час заходу в місто Куп’янськ підбито ворожий літак СУ-25.

А ще сформовано мінометний взвод, на озброєнні якого є міномети 120-го калібру. Саме мінометники постійно здійснюють прикриття під час заходу військ та наших груп на окуповані території.

Капітан Максим Мельниченко, який працював із бізпілотниками, проводив аеророзвідку, коригував артилерію військових та наших мінометників: «Ми, поліцейські, до війни з такою зброєю не працювали, з мінометів не стріляли, тож коли отримали цю зброю, одразу були на-
правлені на десятиденне навчання для опанування мінометної справи. Хочу додати: найважливіше те, що, Слава Богу, по сьогоднішній день у нашому батальйоні немає важких втрат, тобто загиблих».

Сам Максим отримав поранення під час коригування артилерії підрозділів ЗСУ. Відновився і вже повернувся до виконання своїх безпосередніх обов’язків. Це юний, але сміливий і мотивований офіцер, який швидко опановує військове ремесло і користується повагою побратимів і командирів.

Насамкінець хочу виконати побажання керівництва і особового складу зведеного батальйону «Захід»: через газету «Голос України» вони просять висловити щиру вдячність за підтримку і всіляке сприяння в ефективному виконанні поставлених завдань у зоні ведення воєнних дій Ігореві Клименку, голові Національної поліції України, та його заступнику Олександрові Фацевичу.

Бо тільки злагоджені дії всіх — від рядового, офіцера і до найвищого керівника — сприяють тому, аби домогтися бажаного в кожній сутичці із ворогом. І врешті наблизити нашу Перемогу.

Ужгород.


На бойовому шляху підрозділу деокуповані Волохів Яр, Куп’янськ, Вовчанськ, Ізюм, Лиман, Борова.



Троє офіцерів — Сергій Янович, Роман Ус та Ігор Шимоняк (зліва направо) — після бою зробили світлину на згадку про початок визволення Донеччини.

Фото надано батальйоном «Захід».