За трибуною Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко з нагородою 145-ї сесії Асамблеї Міжпарламентського Союзу (МПС) для українського парламенту, народні депутати України, учасники асамблеї Артур Герасимов і Ольга Руденко.
Верховна Рада ухвалила Заяву щодо засудження підтримки Ісламською Республікою Іран збройної агресії російської федерації проти України (№ 8133).
У цій заяві, як повідомив у Телеграм народний депутат Ярослав Железняк («Голос»), наголошується, що рішення Ірану щодо постачань зброї до рф покладають на країну відповідальність за наслідки збройної агресії проти України.
Відзначається також, що постачання озброєння до рф підриває двосторонні відносини між Україною та Іраном та несумісні з резолюцією Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй No2231 (2015).
Водночас Верховна Рада закликає Іран негайно припинити постачання до держави-агресора — рф будь-яких озброєнь. А світове співтовариство — невідкладно вжити всіх можливих заходів з метою припинення постачань Іраном озброєнь до рф, а у разі відмови Ірану від припинення таких постачань — запровадити дієві санкції. Парламент також закликає уряди та парламенти іноземних держав сприяти суттєвому зміцненню обороноздатності України, зокрема, невідкладно посилити можливості України у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.
Крім того, у першому читанні народні депутати ухвалили проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність з актом Європейського Союзу (№ 4560) та про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (№ 8067).
Андрій Кожем'якін, Валентин Наливайченко.
Народні депутати також включити до порядку денного та ухвалили за основу проект закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо захисту фінансової системи України від дій держави, яка здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства до окремих стандартів FATF і вимог Директиви ЄС 2018/843 (№ 8008).
Цим законопроектом, зокрема, передбачено: недопущення до керівництва та управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу осіб, які є громадянами рф; розширення переліку високоризикових клієнтів громадянами та юридичними особами, які є резидентами рф, або діяльність, яких пов’язана з нею; встановлення обов’язку для суб’єктів первинного фінансового моніторингу звітувати в Держфінмоніторинг про порогові операції з суб’єктами, пов’язаними з рф.
Крім того, документ до високого ризику ділових відносин включає осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів).
У другому читанні та в цілому було схвалено проект закону «Про Митний тариф України» (№ 7737), яким документ синхронізується із законодавством ЄС.
В цілому як закон ухвалено й проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (№ 7636), яким відновлено систему оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка існувала до запровадження воєнного стану.
Підтримку народних депутатів у цілому дістав і законопроект «Про внесення зміни до статті 24 Закону «Про Службу безпеки України» (№ 7243), яким СБУ відповідно до своїх основних завдань зобов’язана здійснювати управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління.
Крім того, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії» (№ 8027). Профільний комітет з питань бюджету напередодні також підтримав його у другому читанні та в цілому. Джерелом наповнення цього фонду слугуватимуть кошти, отримані від націоналізації об’єктів права власності рф та її резидентів.
За словами Ярослава Железняка, всі гроші від націоналізації пропонується направляти в спецфонд і далі використовувати за напрямами і з погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету.
Власне, кошти можуть бути спрямовані на: будівництво громадських будівель, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії рф; реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, пов’язаних з наданням послуг водопостачання, водовідведення, теплопостачання; реконструкції, капітального ремонту будівель для забезпечення житлом ВПО та осіб, які втратили його внаслідок збройної агресії рф; розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які були зруйновані внаслідок збройної агресії рф; придбання житлових приміщень для громадян України, відповідні об’єкти нерухомого майна, об’єкти будівництва яких знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф. А також на закупівлю медичного обладнання та устаткування для закладів охорони здоров’я, які були пошкоджені внаслідок збройної агресії або були на тимчасово окупованій території, за умови наявності придатного для використання приміщення, де можливо розмістити таке медичне обладнання та устаткування. Йдеться у документі й про закупівлю комп’ютерного та мультимедійного обладнання (яке було знищено, пошкоджено або викрадено) для закладів освіти, що знаходяться на територіях, які постраждали внаслідок збройної агресії рф.
«Необхідно вже починати відбудовувати країну, незважаючи на те, що війна все ще триває», — констатував Олексій Гончаренко («ЄС»).
Сергій Іонушас, Мар'яна Безугла, Анастасія Радіна, Давид Арахамія, Андрій Мотовиловець.
За словами Роксолани Підласої («СН»), буде два джерела наповнення фонду. По-перше, це частина чистого прибутку НБУ. По-друге, це кошти від націоналізації майна росії. «Якщо говорити про частину чистого прибутку НБУ, то у проекті Держбюджету на 2023 рік передбачено, що 19,4 млрд грн Нацбанк перерахує для фінансування цього фонду. Що стосується націоналізації, то тут ситуація складніша», — зауважила народний депутат, додавши, що на сьогодні остаточно не відомо, яка сума надійде від націоналізації. Наразі в Україні націоналізовано два активи — «Промінвестбанк» та «Сбербанк». «Всі кошти з продажу майна цих банків та кошти, розміщені на кореспондентських рахунках, після того, як буде виплачено вклади, що гарантуються державою, буде використано для ліквідації наслідків збройної агресії», — зазначила вона, наголосивши, що Кабмін уже запропонував перелік з 903 підприємств та об’єктів, які пропонується націоналізувати, бо вони так чи інакше належать рф.
Водночас Р. Підласа акцентувала увагу на низці складних моментів у питанні націоналізації, зокрема йдеться про об’єкти, частка власності в яких належать громадянам України. «Буває так, що підприємство належить офшорній компанії і його власниками є, у тому числі, українські громадяни. Це наприклад, «Росатом», — сказала вона, уточнивши, що це питання потребуватиме окремого законодавчого регулювання.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
