Перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи відбудеться 24—25 жовтня 2022 року в Загребі. Передбачається, що в ньому візьмуть участь делегації понад 50 країн та інституцій. Загалом очікується майже 400 політиків з усього світу. Україна запросила на саміт також країни, які не є членами Платформи.

Одночасно з основною програмою саміту відбудуться панельні дискусії за участю українських урядовців і міжнародних експертів щодо реінтеграції Криму, в ході яких учасники отримають більше інформації про ситуацію на окупованому українському півострові після початку повномасштабного російського вторгнення.

Напередодні саміту ми попросили експерта Фонду «Наука і політика»(SWP) Німецького інституту міжнародної політики та безпеки, доктора Сюзан Стюарт (на знімку) висловити власне бачення завдань Кримської платформи та їх реалізації.

— Від часу заснування Кримської платформи, котра ухвалила стратегію подолання наслідків анексії і деокупації Криму, минув понад рік. Але ситуація змінилася радикально, оскільки росія окупувала нові території України. Можливо, в зв’язку з цим у її стратегію має бути внесено правки?

— Якщо подивитися на цілі та завдання Платформи, то я вважаю, що вони ще важливіші сьогодні, ніж торік. Так, нині маємо зовсім іншу ситуацію, адже росія захопила й інші території України. Тут триває війна, в якій Україна намагається захищати свої землі від агресії росії, котра порушує права народів. Однак, зважаючи на невизнання світом анексованих територій, а також на питання захисту прав людей у рамках міжнародного права, то цілі Платформи саме зараз, під час війни, набирають глибинного сенсу.

Особливо, коли йдеться про воєнні злочини, а також безпеку в Чорноморському регіоні, зокрема, пов’язану з виконанням зернових угод щодо експорту українського зерна. Тож нині не слід витрачати час на з’ясування, які цілі й коли були важливіші. Радше потрібно визнати, що ситуація змінилася, поставлена мета залишилася такою само важливою, і зараз маємо шукати шляхи, як краще досягти її реалізації.

— Якщо торік, після першого саміту Платформи, йшлося про дипломатичні шляхи де-окупації Криму, то нині чимало українських експертів вважає, що найкращий варіант для повернення і Криму, й інших українських територій — військовий. Яка ваша думка щодо цього?

— Я не бачу іншого шляху, не бачу інших можливостей. росія дуже зрозуміло показала, що вона була готова захопити Крим, незаконно його анексувати. І вже цілком очевидно, що вона готова обороняти цю «свою» кримську територію військовим шляхом. путін і його представники постійно відмовляються від переговорів щодо кримського питання. Тому, з огляду на це, важливим є те, чого хоче сама Україна, яку мету вона переслідує? Якщо метою є звільнення усіх територій, зайнятих 2014 року, а також Криму й Донбасу, то потрібно було б насправді в цьому напрямку працювати з міжнародними партнерами. Чи насправді вони будуть готові підтримати військовий шлях звільнення Криму? Буде необхідно підготувати їх до такої можливої ситуації, якщо це відповідатиме меті самої України.

Ці питання не можуть залишитися поза увагою. Враховуючи нинішню риторику Заходу, партнери готові підтримувати Україну так довго, як вона цього потребуватиме. Це означає, що нинішня підтримка забезпечена, нехай навіть не на тому рівні, якого бажала б Україна. Але Україна має сама прийняти рішення, чого вона хоче для свого майбутнього? З огляду на нинішню риторику Заходу, принаймні я так розумію, коли вона скаже, що, так, ми маємо намір повернути Крим, то її міжнародні партнери повинні виконати те, що обіцяли, довести до кінця. Але я насправді не знаю, чи вони будуть готові до цього. Стосовно цього існують дуже різні думки та припущення.

— Невдовзі в Загребі має відбутися Парламентський саміт Платформи — на рівні глав парламентів. На вашу думку, наскільки таке представництво спроможне змінити ситуацію і як саме це може статися? Які загалом очікування від цього зібрання?

— Я не вважаю, що ця зустріч принесе перелом у розвитку подій. І на порядку денному нині не стоїть питання звільнення Криму. На мій погляд, певний успіх у розвитку питання Криму, зміни в цьому напрямку відбудуться не в рамках зустрічей Кримської платформи, адже ситуація тут набагато ширша і складніша. Та й на ці події впливає багато інших чинників.

Платформа може відігравати важливу роль у тому, що прокладе шлях до розв’язання таких складних питань. А цей високий рівень парламентського представництва на Платформі надзвичайно важливий. Адже саме парламенти чинять тиск на уряди щодо прийняття конкретних рішень. І вони ухвалюють рішення самостійно, приміром, на законодавчому рівні. Крім того, парламенти і парламентарії — це канали комунікації із суспільствами та громадянами. Що надзвичайно важливо, адже саме так люди знатимуть, чому слід підтримувати Україну.

— Досі на самітах Платформи обговорювалися політичні питання у зв’язку і з анексією москвою Криму, і з військовою агресією росії проти України. Але це мало здебільшого декларативний характер, бракувало предметних експертних дискусій...

— У Платформи є експертна мережа, яка активна і організовує дискусії. А можна було б використовувати її ще ефективніше. Чому б Платформі не оприлюднити списки задіяних експертів для журналістів, представників парламентів чи міністерств зацікавлених країн? Адже вони могли б звертатися до них по пораду як до надійного джерела інформації про те, що відбувається нині в Криму. Це дало б їм змогу точніше й краще оцінити ситуацію. Крім того, можлива точніша співпраця з іншими організаціями чи інституціями, адже як в Україні, так і деінде проводиться інтенсивна робота щодо деяких тем Платформи. Приміром, тема порушення прав людини в Криму або безпеки в Чорноморському регіоні. Краща координація між Кримською платформою та іншими форматами могла би сприяти прискоренню досягнення цілей Платформи.

— Під час другого саміту Платформи в Києві в серпні учасники правильно оцінювали ситуацію, підписали спільну заяву та декларацію. Що трохи нагадує конкурс спічрайтерів, а не намір рухатися до поставленої мети. Чи існує механізм реалізації проголошених Платформою завдань?

— Мені здається, що Платформа інвестувала більше уваги великим зустрічам на високому рівні, ніж основам, роботі, котра відбувається між ними. Доцільними були б, на мою думку, менші, але більш видимі заходи щодо окремих тем платформи. Можливо, організовувати такі зустрічі країною, котра на той час має головування у Раді Європи, або в рамках Європейського парламенту. Це прискорило б обмін між політиками та експертами країн — членів ЄС.

Берлін.

Фото з сайту https://www.swp-berlin.org