Формат оцінювання знань абітурієнтів, який застосують наступного літа, залежатиме від подій на фронті та від того, як довго триватиме в Україні воєнний стан. Імовірно, що МОН повернеться до традиційного Зовнішнього незалежного оцінювання, проте за несприятливих умов вступникам замість ЗНО можуть запропонувати складати оновлений варіант Національного мультипредметного тесту.

Який саме вигляд матиме вдосконалений НМТ, невідомо. Міністр лише уточнив, що під час тестування враховуватимуть «побажання в тому числі й певних категорій [вступників], які не завжди вивчали, наприклад, історію України, і диференціювалися за рівнем хімії, біології, іноземної мови».

«З огляду на те, скільки і як буде тривати воєнний стан в Україні, ми вирішили, що маємо мати альтернативу вступу в 2023 році, — повідомив міністр. — Альтернативний вступ, який було забезпечено у 2022 році інструментом Національного мультипредметного тесту, виправдав себе».

Цього року Національний мультипредметний тест складали загалом 214 тисяч вступників, з яких 23 тисячі — за кордоном, більш як у трьох десятках держав. В Україні через бойові дії такий іспит вдалося провести лише в 21 області та у Києві.

За словами Сергія Шкарлета, навіть за цих неймовірно складних обставин українські абітурієнти продемонстрували гідний рівень знань: понад десять тисяч учасників тестування (якщо бути точними, то 10 208 осіб) отримали 200 балів хоча б з одного предмета і майже 600 (564 особи) — з кожного з трьох блоків НМТ. З двох дисциплін по 200 балів отримали 1 925 абітурієнтів.

Нагадаємо, що чимала кількість випускників 2022 року вступала взагалі без НМТ, за індивідуальною усною співбесідою (зокрема й дистанційною), а в разі вступу на контракт на некон’юктурні спеціальності — лише за мотиваційним листом. Настільки спрощеного порядку вступу досі в Україні не запроваджували. Проте через активні бойові дії значно збільшилася кількість абітурієнтів, які перебували на особливо небезпечних територіях. Щоб через війну вони не втратили шанс на навчання, МОН максимально лібералізувало вимоги до потенційних студентів. Як повідомив на брифінгу директор департаменту фахової передвищої та вищої освіти МОН Олег Шаров, більш як 20 відсотків від усіх абітурієнтів, які цьогоріч вступали до вишів на базі 11-х класів, були пільговиками.

«Загалом за цьогорічну вступну кампанію маємо вже майже півмільйона зарахованих вступників до закладів фахової передвищої та вищої освіти для здобуття [рівнів] фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра, бакалавра та магістра», — підсумував Сергій Шкарлет.

Цьогоріч студентів-бюджетників стане більше: для здобуття ступеня бакалавра на основі повної загальної середньої освіти на місця державного замовлення зараховано 63 663 абітурієнтів проти торішніх 59 535. З контрактниками ситуація схожа: якщо торік їх було 71 509, то нині на контракт зараховано 77 791 вступника.

Крім того, 186 вступників за результатами широкого конкурсу отримали змогу навчатися у приватних закладах вищої освіти за кошти бюджету. У 2021 році таку можливість мали 43 вступники.

До речі, вступна кампанія ще не завершена — зокрема триває переведення пільговиків з контракту на вільні бюджетні місця. Крім того, заклади вищої освіти ще можуть оголошувати додатковий набір та проводити зарахування на контракт до 30 листопада 2022 року.

Станом на 18 жовтня поточного року через ЄДЕБО (Єдину державну електронну базу з питань освіти) заяви для здобуття вищої освіти на основі диплому про повну загальну середню подали понад 188 тисяч вступників. Загалом вони подали понад 640 тисяч електронних заяв.

Про пріоритети вступників міністр освіти розповів у своєму Телеграм-каналі. Традиційно найчастіше обирають правові, управлінські, гуманітарні та IT-спеціальності. Оприлюднений міністром рейтинг спеціальностей за кількістю поданих заяв має такий вигляд:

— право — 44 192 заяви;
— комп’ютерні науки — 41 508;
— філологія — 36 596;
— менеджмент — 35 053;
— психологія — 34 066 заяв.

П’ятірку найпопулярніших серед вступників вишів очолила Львівська політехніка, а загалом найбільше заяв випускники подали до таких закладів:

— Національний університет «Львівська політехніка» — 28 314;
— Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — 27 635;
— Львівський національний університет імені Івана Франка — 27 303;
— Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 26 797;
— Національний авіаційний університет — 18 184.

За кількістю абітурієнтів, рекомендованих до зарахування на бюджет, пальму першості тримають Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — 3 932 особи; Національний університет «Львівська політехніка» — 2 960; Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 2 890; Львівський національний університет імені Івана Франка — 2 331 та Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» — 1 497 осіб.