Одразу кілька місцевих інтернет-видань, котрі нині працюють поза зоною окупації, з посиланням на джерело у правоохоронних органах, оприлюднили новину: Ігоря Колихаєва не тільки не замордували в орківських катівнях, а навіть відпустили! Це нібито сталося напередодні псевдореферендуму за «добровільне приєднання» Херсонщини до рф. Після чого чиновник, котрий на початку окупації виступав із патріотичними закликами, одразу виїхав до Криму.
А звідти міг перебратися за кордон.
Звістка, звичайно, обнадійлива. От тільки вагоміші свідчення на користь її правдивості відсутні. На цьому наголошує і телеграм-канал Херсонської міськради. «Офіційної інформації щодо звільнення Ігоря Колихаєва немає, як немає інформації, де він перебуває зараз. З 28 червня ніхто з рідних Ігоря Вікторовича не бачив і не чув його також. Рідні впевнені, що він не покидав меж Херсона», — сказано у розміщеному там повідомленні.
Якби міський голова опинився на волі, він, безперечно, намагався б вийти на зв’язок з людьми зі свого найближчого оточення, аби дати про себе звістку хоч комусь. Але цього не сталося.
Начальник Херсонської міської військової адміністрації та тимчасово виконувач обов’язків міського голови Херсона Галина Лугова у телефонній бесіді з власкором «Голосу України» сказала: «Я не можу ані підтвердити, ані спростувати інформацію про звільнення Ігоря Колихаєва. Оскільки ніяких точних даних про місце його перебування з правоохоронних органів України мені насправді не надходило. І сам він зі мною жодним чином не зв’язувався».
Херсонці не забули свого міського голову, котрий так підтримував їх після захоплення обласного центру ворогами. Вони досі висувають найрізноманітніші припущення стосовно того, де він і що з ним. Ці версії дуже різноманітні — від звільнення Ігоря Колихаєва до його убивства. Існує й проміжна: Ігор Вікторович — людина заможна, й окупанти здатні тримати його під замком, доки не висмокчуть усі активи. А вже потім можуть і відпустити, і позбутися небажаного свідка шляхом його фізичної ліквідації. Так чи інакше, а крапку в цій сумній історії ставити зарано...
Херсон