З початку повномасштабного російського вторгнення боротьба триває на всіх фронтах, зокрема й щодо забезпечення продовольством. Ще навесні селяни та навіть мешканці містечок взялися розширювати кількість оброблюваних ділянок, купувати молодняк птиці, поросят, кіз та овець. Трансформація виробництва відбувається і в сільгосппідприємствах.

Овечки під сонячними панелями

У фермерському господарстві «Богдан і К» овеча отара із 300 голів за останній рік зросла до 850. На підприємстві, що базується у Снятинській територіальній громаді Коломийського району, вирощують зернові культури. Для розширення поголів’я є достатня кормова база: власний сінаж і післяжнивні рештки, ячмінна і пшенична солома. Засновник господарства Богдан Тимофійчук (на знімку) розповідає, що за рік така отара з’їдає 80 тонн фуражного зерна, що вкрай важливо тепер, коли є проблеми зі збутом вирощеного врожаю. Ще одна особливість хазяйнування — це використання отари в ролі механічних гербіцидів.

«Майже двісті молодих баранчиків від квітня до вересня паслися під сонячними панелями, — каже Богдан Тимофійчук. — Цей промисловий об’єкт монтували задля внеску в енергетичну безпеку країни. В нашому господарстві він займає вісім гектарів. Вирішили скористатися з того, що трави під такими панелями достатньо, а для овець пастися там безпечно. Для господарства це подвійна вигода, бо не витрачаємо ресурси на обкошування. Та й екологічно, адже не треба хімічних засобів для зачистки ділянок».

Співрозмовник акцентує увагу на тому, що торік улітку придбали сотню овець Романівської породи, а навесні після першого окоту отримали аж 170 ягняток. Вівці високопродуктивні: приносять приплід двічі на рік. Натомість Карпатська має свої переваги, зокрема як молочна.

«Тепер романівських овець злучили з баранчиками, — каже Тимофійчук. — Не знаємо, скільки очікувати поповнення, бо вже й молодняк пішов в окіт. Маємо з другого ходу 48 ягняток, тож результатами задоволені. Наприкінці лютого — на початку березня очікуємо наступного окоту. Роботи додалося, тому що отара майже потроїлася».

Цієї пори вівці ще в полі: випасають пожнивні рештки. Кочували з лану до лану, де після збору врожаю звільнялися площі. Бо земля не терпить порожнечі: після обмолоту зразу вкривається свіжою зеленню.

«Заготовили третій укіс люцерни, щоб мати на зиму чим годувати, і після вийти на весняний випас, — розповідає далі Богдан Тимофійчук. — Це новий виток у нашому господарюванні.

Тваринництво трудомістке, тому не таке популярне в сільгоспвиробників, як рослинництво. Але є приємні моменти і клопоти. Насамперед це зайнятість працівників. Після збору врожаю в рослинницьких господарствах наступає мертвий сезон. Після ремонту та влаштування техніки на зберігання наприкінці листопада люди можуть опинитися без роботи».

У тваринництві ж виробничий процес не завмирає, тому що треба скиртувати солому, протягом зими підвозити грубий корм, готувати концентрати для підгодівлі отари. А це нові робочі місця.

Влітку сіна не треба, воду не підвозили, бо в полі є колодязь. А зараз для працівників є додаткова зайнятість.

Баранина в фаворі

«Арифметика така: поголів’я за рік примножується в півтора раза за рахунок овечок Романівської породи. Сподіваємося наростити отару до 5 тисяч овець. То й роботи ставатиме щоразу більше, а за цим — і зарплати працівників, — зазначає співрозмовник. — Налагодили збут продукції від Карпатської породи овець через торгову мережу в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях: сири будз і бринзу. Це наразі два перші найпростіші до виготовлення молочні продукти. Маємо в холодильних камерах запаси до кінця року».

Останніми роками на Івано-Франківщині налагодився і збут баранини. Десь через те, що туристи з арабських країн облюбували для відпочинку відомі гірськолижні курорти Прикарпаття.

Елітна продукція вівчарства користувалася там неабияким попитом, що стало певним стимулом для збільшення поголів’я.

«На жаль, війна внесла істотні корективи, — каже Богдан Тимофійчук. — Тепер не до міжнародного туризму. Однак не можна робити ставку лише на внутрішнє споживання — через незначні обсяги реалізації. Власне, нарощування поголів’я дає перспективи експорту продукції, адже на живих баранів є неабиякий попит за кордоном. Це серйозне завдання для галузі, щоб налагодити регулярний збут».

Цьогоріч у ФГ «Богдан і К» першу партію молодняку — 170 живих баранчиків весняного окоту — планують продати в грудні до Туреччини, у співтоваристві з партнерами-аграріями із Хмельниччини.

«Ми придбали в цьому господарстві поголів’я, а підприємство має контракт із турецькими партнерами. Повезуть скотовозами. Решту овець тримаємо на відтворення поголів’я та збільшення чисельності отари», — наголошує Богдан Тимофійчук.

Тримають стрій

Тим часом на полях ФГ «Богдан і К» кипить робота. Тут майже завершили збирати соняшник. Урожайність менша, ніж торік, та результатами задоволені, адже для цієї теплолюбної культури неабияким випробуванням була холодна весна. Соя так само видає нижче від запланованого — 15—20 ц/га. Приступили до обмолоту ранніх гібридів кукурудзи.

«Успішно завершили збір ранніх зернових: ячменю, проса, жита і пшениці, — зазначив Богдан Тимофійчук. — На внутрішньому ринку ціна продовольчої пшениці 2—3 класів коливається в межах 6 тисяч за тонну, тож половину зерна реалізували на експорт. Поставили до Румунії власними автофургонами. У червні вдалося продати залишки кукурудзи, чим вивільнили елеватор для нового врожаю. Майже 800 тонн зібраного ячменю ще складуємо. Бо якщо продати за нинішньою ціною 4500 грн за тонну, то сіяти і збирати врожай не буде чим — виручених коштів може вистачити лише на сплату податків і зарплат. Щоб не продавати зерно за безцінь, вирішили придбати на відгодівлю тисячу поросят. Створені через російську агресію важкі умови спонукають господарювати по-іншому, тому і нові тваринницькі приміщення будуємо, і старі ферми переобладнуємо. За молодняк домовилися в Чехії».

Погода стабілізувалася, то в ФГ «Богдан і К» планують вчасно завершити сівбу озимих культур. Добре зійшов ріпак на 300 га. Заклали під урожай наступного року вже понад 500 га озимих ячменю та пшениці.

Бодай штрихом згадаємо і вирощування кіз у цьому фермерському господарстві. Нещодавно сюди прибула пара англо-нубійських кіз та елітний цап (німецька лінія) англо-бурської породи. А це — якісне доповнення великої отари.

Фермерське господарство «Богдан і К» постачає м’ясо для потреб місцевих підрозділів Територіальної оборони та для виготовлення тушонок для армії. Торік ФГ сплатило податків до бюджетів різних рівнів загалом 6,5 мільйона гривень. Богдан Тимофійчук підсумовує, що в тилу тримають стрій. Аби війна закінчилася, а все інше владнають.

Івано-Франківська область.

Фото надано Богданом ТИМОФІЙЧУКОМ.